Таємниця лінійного письма. Частина перша.

Кноський палац

Коли сто десять років тому англійський археолог Артур Еванс почав свої розкопки на острові Криті, він, звичайно, найменше розраховував на блискавичний успіх. Але результати перевершили всі очікування. Мало не через два тижні після початку розкопок поблизу Кносса він стояв перед залишками древніх будівель. А потім, немов за помахом чарівної палички, з-під землі виступили стіни якогось великого палацу. Еванс розкопував його ретельно і довго. Палац, з його величними колонами і чудовими картинами, сходами, водопроводом, з художніми виробами із золота і срібла свідчив про таку високу культуру місцевих жителів, про яку стародавня Греція аж до епохи свого розквіту, в V ст. до н. е., не знала.

Весь світ заговорив про відкриття нової, в ту пору нікому невідомої цивілізації. Багато праці витратив на її дослідження Еванс. Він зробив чимало цікавих спостережень. Але як би не були самі по собі цінні архітектурні пам’ятники і ремісничі вироби, знайдені на Криті Евансом та іншими археологами, багато чого в цій цивілізації залишалося неясним. І перш за все: що за народ населяв свого часу Крит, якою мовою він говорив, який був побут і соціальний устрій цього древнього суспільства. Зазвичай у таких випадках вченим допомагають писемні пам’ятки. Тут теж були знайдені глиняні таблички, «книги» давніх цивілізацій. Але написані ними знаки були абсолютно незрозумілі.

За своєю формою таблички були довгастими або квадратними, довжиною до 24 сантиметрів. На одних були написані різні види дерев, людські фігури, будинки або комори, сільськогосподарські культури, свині, глиняний посуд. Інші зберегли зображення колісниць і їх частин; були і просто незрозумілі значки. Еванс приступив до їх вивчення. Звичайно, не вперше тут людина науки зіткнулася з писемністю, що виплила з небуття. Наука до початку XX століття накопичила вже певний досвід по розшифровці древніх письмен. Так, наприклад, французькому єгиптологові Шампольону у 1822 році вдалося прочитати єгипетські ієрогліфи. Але Шампольону пощастило: у його розпорядженні виявився двомовний напис, в якому один і той же текст був написаний і єгипетськими ієрогліфами і по-грецьки.

З критськими ж табличками справа йшла складніше: ніяких двомовних написів не було; невідома була навіть мова, якою зроблені написи. Якщо врахувати, що майже всі таблички містили лише дуже короткі записи, всього в два-три рядки (по суті окремі, розрізнені тексти), труднощі, пов’язані з розшифровкою, стануть ще більш зрозумілими.

Перше питання, яке виникає перед кожним, хто хоче проникнути в таємницю невідомого письма, – це визначення самого типу писемності. На найбільш ранніх із знайдених табличок, що належать приблизно до 2000-го року до н. е. Еванс зустрівся з примітивним мальованим письмом, з умовними зображеннями, де кожен окремий знак відповідає одному окремому слову.

Більша ж частина табличок мала інший вигляд. На них, правда, також були накреслені ідеограми (умовні зображення), і значення деяких з них було неважко визначити. Але за ідеограмами слідували вертикальні і горизонтальні рисочки і кружечки. Еванс здогадався, що це цифри. Одиниця зображувалася вертикальною рискою: «I», десяток горизонтальною «-», сотня «О». Був свій особливий знак і для тисячі. Кожен вид знаків не перевищував дев’яти. Висновок міг бути тільки одним: система рахунку була десятковою.

Перед ідеограмами стояли відособлено групи знаків, відокремлених один від одного вертикальними рисками. Еванс нарахував 87-89 таких знаків. Цього було явно недостатньо для ідеографічного письма (де кожне слово позначається окремим знаком) і занадто багато для алфавіту. Еванс вирішив, що зіткнувся з так званим складовим письмом, тобто таким, в якому той чи інший знак позначає певний склад.

Так як малюнки тут були зведені вже до простих контурів, Еванс назвав їх лінійним складовим письмом. Він виділив два види цього письма. Більш стародавнє він назвав лінійним складовим письмом класу А, а інше, котре явилося пізнішою видозміною письма А, – лінійним складовим письмом класу Б. Останнє, як йому вдалося з’ясувати, застосовувалося на Криті з XV століття до н. е. Табличок класу А було в Кноссі порівняно небагато; основна їхня колекція в 150 штук була знайдена на півдні Криту, поблизу міста Феста.

Число ж табличок класу Б досягало 4 тисяч. Хоча жоден з складових знаків не прочитаний, все ж стало можливим скласти загальне уявлення про зміст тексту. Часте вживання цифр після ідеограм наводило на думку, що таблички містять списки, інвентарі та каталоги. Еванс пішов далі. Він припустив, що в тих випадках, коли група знаків, тобто слів, на табличці супроводжувалася ідеограмою «чоловіки» і цифрою 1 (таких груп було на табличці декілька), мабуть, йдеться про список чоловіків, можливо, реєстр солдатів. Якщо ж слово супроводжувалося ідеограмою «чоловіки» і числом більше одиниці, то це слово, можливо, вказувало на чоловіків однієї професії: наприклад «кравці – чоловіки 2», «пастухи – чоловіки 4» і т. д.

Таким чином, були зроблені перші кроки. Але розшифрувати тексти Евансу не вдалося. Правда, йому впала в око одна обставина, яка відіграла пізніше велику роль у розшифровці. Справа в тому, що на відміну від всіх інших греків, греки, що живуть на острові Кіпр, ще в VI-III століттях до н. е. застосовували складове письмо. Еванс звернув увагу, що деякі знаки цього письма схожі на знаки самого пізнього виду критської писемності – письма Б. Але він був переконаний, що греки навіть в XV столітті – часу вживання письма Б – не могли жити на Криті і що, отже, мова табличок – не грецька. До речі, Еванс аж ніяк не прагнув зробити критські таблички доступними для загального вивчення. Він хотів сам їх розшифрувати. Так сталося, що 35 років після відкриття табличок, до 1935 року, Еванс опублікував репродукції лише ста двадцяти текстів – нікчемної частини відкритих ним багатств.

Але найголовніше полягало в іншому. Таблички залишалися нерозшифрованими насамперед тому, що вчені не знали, як підступитися до розшифровки.

Автор: Н. Клячко.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *