Таємниця древнього кургану

Таємниця древнього кургану

Один з жителів міста Мелітополя копав у своєму городі колодязь і раптом несподівано провалився в підземелля. Через деякий час на місце події прибули співробітники Інституту археології Ф. Ф. Кулик і Н. Н. Волочкова. Детально обстеживши підземелля і не виявивши нічого особливого вони вирішили зробити глибоку розвідку. Коли їх шурф досяг глибини шість метрів, вони виявили в землі невеликі гудзики, потім до двохсот різних золотих речей, нижню щелепу людини, невеликий бронзовий дзвіночок і кілька кованих із заліза іржавих цвяхів. Ці знахідки вони зібрали на площі до одного квадратного метра.

Тоді в Інституті було вирішено провести розкопки на площі близько 150 квадратних метрів, а пізніше ще розширити їх. Керував розкопками старший науковий співробітник, кандидат історичних наук А. А. Треножкін. Розкопки проводилися в місті серед будов, тому довелося проривати підземні ходи. У перебігу трьох місяців трудилися кілька десятків робітників. Гори землі вивозили транспортерами. Щоб стіни і стелі штолень, що утворилися не обвалились на глибині більше 10 метрів, було встановлено шахтне кріплення.

Старожили Мелітополя розповіли, що на місці розкопок кілька десятків років тому був великий курган. Від нього тепер залишилась лише частина, випадково використана під забудову. У центрі кургану на великій глибині археологи виявили підземне приміщення – вириту колись яму довжиною 4 і шириною 2 метри. Недалеко від неї виявилась інша, дещо менша.

Тоді почалося ретельне дослідження центральної ями. Робочі заглибилися більш ніж на 10 метрів, але нічого примітного не виявлялося. Археологи стали вже сумніватись в доцільності подальшої роботи, як несподівано відвалився великий камінь, що стояв на ребрі біля однієї зі стінок. Його швидко відтягнули і вчені побачили вхід в катакомбу – усипальницю скіфського царя. З приміщення повіяло холодом. Археологи пішли по темному проходу, але дорогу їм перегородив скелет хлопчика. Як потім з’ясувалося, дослідники увійшли не першими, тут в старі часи вже побували грабіжники.

У центральній усипальниці лежав скіфський цар в панцирі і розкішному одязі, а поряд з ним дорога зброя. Майже всі золоті речі забрали грабіжники, але вони мабуть поспішали, і не виявили схованки, де знаходились дуже цікаві предмети. Тут під променями електричної лампи червонуватим кольором заблищала поверхня покритого золотом горита – футляра для лука і стріл, на якому древні ювеліри зобразили сцени з грецької міфології. У самому гориті археологи знайшли до 70 добре збережених бронзових наконечників стріл та місце для лука.

скіфи

Горито підвішувалося до бойового, окованого бронзою поясу. Пояс підтримувала перекинута через плече портупея, покрита золотими прикрасами, які складали зображення скіфської богині, що сидить на троні. В руках богині велике дзеркало, перед нею – скіф, що п’є з ритона (роги для пиття). Царя супроводжував у загробне життя озброєний раб-воїн. А над їх могилою були поховані два коня, загнуздані й осідлані. Вуздечки і сідла багато прибрані прикрасами з бронзи і заліза.

скіфи

У меншій ямі також був відкритий вхід у катакомбу і коридор, який закінчувався усипальницею цариці. На голові цариці – золота діадема, одяг та взуття усіяні золотими прикрасами, підвісками, гудзиками. За попередніми підрахунками на обробку цього одіяння пішло більше двох кілограмів золота.

У коридорі, що вів до усипальниці, виявили скелет рабині. Мабуть, не по своїй волі пішла в могилу за царицею невільниця, так як пальці її руки опинилися конвульсивно стисненими, очевидно під час вбивства. Вбрання у рабині було надзвичайно бідне: знайдена одна лише невелика сережка, намисто з простих бус і два браслети – бронзовий і залізний. У коридорі виявили все, що потрібно для цариці і невільниці: одинадцять старовинних судин – амфор, поставлених, мабуть, з вином, бронзовий казан з кістками звареного барана, кілька глиняних посудин та інші предмети. Турботливі родичі не забули покласти в могилу навіть голку і веретено. Тут же в коридорі знайдено воляче ярмо і залишки окованого залізом скіфського воза.

Незважаючи на те що поховання у мелітопольському кургані було частково розграбоване, воно все ж багате знахідками і представляє інтерес для науки. Під час розкопок виявлено більше п’яти тисяч різноманітних предметів, у тому числі близько чотирьох тисяч золотих речей. Поховання це було зроблено більше двох тисяч років тому – в IV-III століттях до н. е.., коли в причорноморських степах жили кочові і землеробські племена скіфів. Скіфи створили своєрідну і високу культуру, яка справила неабиякий вплив на культуру ранніх слов’ян.

P. S. Старовинні літописи розповідають: Мабуть дослідження давніх скіфських курганів вельми захоплююче заняття, але і настільки небезпечне, адже хто зна, що там насправді може приховуватись в тих курганах. Очевидно з цим заняттям (дослідженням курганів) можуть порівнятись, хіба що тури в Чорнобиль, до слова ці chernobyl tours стають все більш популярними серед іноземців, для яких наш покинутий та радіаційний Чорнобиль стає якоюсь своєрідною екзотикою, захоплюючою та небезпечною.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers