Танці 20-го століття

Танго

Ось ми і плавно підійшли до майже сучасних часів – 20-го століття, часів коли колесо прогресу закрутилось з шаленою швидкістю, а людство у науково-технологічному плані зробило просто неймовірний стрибок вперед (чи може назад?). Якщо ще на початку 20-го століття люди їздили у каретах, то в кінці вже почалась ера комп’ютерної цивілізації. Так, протягом лишень одного 20-го століття темп науково-технічного прогресу перевищив темп прогресу за всю попередню історію людства разом взяту і це не жарти. Бурхливому розвитку цивілізації навіть не завадили дві світові війни і ще купа самих різних (і часто сумних) перипетій, всілякі криваві революції (зокрема більшовицький переворот у Росії) масові геноциди (гітлерівський голокост, сталінські голодомори, комуністичний режим Пол-Пота у Камбоджії, тощо). Але тим не менше, життя та побут людей протягом двадцятого століття змінився кардинально. Але одна штука лишалась незмінною у всі часи – тяга людей до щастя, радості, самовираження, а цьому завше слугувало велике мистецтво музики і танців, які у 20-му столітті розквітають пишним цвітом, з’являється величезна купа самих різних музичних і танцювальних стилів.


Танго – чудовий аргентинський танець, який виник ще у 19-му столітті в далекій Аргентині, і одразу став улюбленим танцем всіх пристрасних латиноамериканців (і латиноамериканок). А вже на початку 20-го століття відбувається перший показ танго у Парижі, потім у Лондоні, потім у Нью-Йорку і буквально за якусь мить танець поширюється всім світом, стає просто шалено популярним і в Європі, і в Америці. Тут і там створюються чисельні ансамблі, які пишуть і грають музику для танго, а період з 1930-х 1950-ті роки взагалі можна назвати «золотою ерою танго». Є сила силенна різних підстилів цього танцю: аргентинське танго, уругвайське танго, бальне танго, і ще купа всяких інших. Танго залишається популярним в наш час, особливу у моєму рідному місті Львові дуже багато молодих людей (зокрема молодих душею) люблять танцювати цей танець, а танго-вечірки влаштовуються просто неба, ще більше підкреслюючи неповторний шарм старовинного (і богемного) Львова.

А це сальса – ще один популярний латиноамериканский танець 20-го століття. Сальса виникла ще у 20-х роках під сонячним кубинським сонечком і дуже скоро стала поширеним танцем всяких порядних пуерторіканців. У 60-70-ті роки завдяки пеурориканським та латиноамериканським емігрантам сальса активно поширюється у США, а потім і по цілому світу. Так само має багато різних напрямків: румба, ча-ча-ча, бокача, мамбо і ще купа всього.

І нарешті мій улюблений танець 20-го століття – рок-н-ролл. Цей драйвовий американський танець появився у 50-х роках минулого століття і одразу підкорив серця мільйонів молодих людей по цілому світу. Взагалі рок-н-ролл це передусім музика, а не танець, але хіба можна під таку запальну і драйвову музику не танцювати? От і я кажу, що не можна, тож з появою запальної рок-н-рольної музики одразу появились не менш запальні рок-н-рольні танці, а слоган «sex, drugs and rock-n-roll» став ледь не девізом цілого покоління. (хоча я б наркотики звітам забрав). Першим знаним королем рок-н-роллу був його величність Елвіс Престлі, а вже у 60-ті роки на весь світ трубними рок-н-ролльними голосами прогриміла «ліверпульська четвірка» The Beatles.

А взагалі у 20-му столітті було ще багато самих різних танців, тут вам і хіп-хоп, і контемп, і румба, і ламбада, і ще купа всього, але всі їх описувати, мабуть, не має вже аж такого змісту. На завершення можу сказати лише одне – зовсім не важливо, що ми будемо танцювати, головне, щоб ми танцювали це щиро, від усієї душі, від усього серця, адже танець не просто розвага, танець це наше життя…

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.