Стародавня Греція: її історія, релігія, культура

Стародавня Греція

Зміст:

  • Історія давньої Греції

  • Ранній період

  • Період Архаїки

  • Класичний період

  • Елліністичний період

  • Культура стародавньої Греції

  • Мистецтво стародавньої Греції

  • Релігія стародавньої Греції

  • Цікаві факти про давню Грецію

  • Стародавня Греція, відео

    Один грек вартує тисячі варварів. (Олександр Македонський).

    Сучасна європейська, (втім, і не тільки європейська) цивілізація дуже багато в чому своїм розвитком зобов’язана стародавній Греції. Ця порівняно маленька держава зробила просто таки величезний внесок у загальносвітову культуру: медицину, політику, мистецтво, літературу, театр. І донині, давньогрецькі міфи служать джерелом натхнення для багатьох людей, вивчаються і переказуються. А знаменитий давньогрецький театр, що став прообразом сучасного театру, зараз реконструюється знову, сучасні люди намагаються знову оживити частинку античної Греції через театральне мистецтво. І все це лише мала частина великої грецької спадщини.

    Історія давньої Греції

    Словосполучення «стародавня Греція» у багатьох асоціюється з високою античною культурою, мудрими афінськими філософами, відважними спартанськими воїнами та величними храмами. Насправді ж стародавня Греція, це не одна, а відразу кілька цивілізацій, які розвивалися і трансформувалися протягом століть. Серед них можна виділити:

    • Мінойську цивілізацію, яка існувала в ранній період розвитку древньої Греції, з нею пов’язана, наприклад, знаменита легенда про Тесея і Мінотавра, що має ймовірно під собою якусь реальну історичну основу.
    • Ахейську цивілізацію, саме про цей період пише Гомер у своїх епічних поемах «Іліада» і «Одіссея».
    • Еллінську цивілізацію, власне період найвищого розквіту давньогрецької цивілізації.

    Також і саму територію стародавньої Греції прийнято умовно поділяти на три частини: Північну, Середню і Південну. У Південній Греції перебувала войовнича і сувора Спарта, серце античної Греції – Афіни, розташовувалися в Середній Греції, на Півночі ж знаходилась Фессалія та Македонія. (Остання, втім, не вважалася «тру грецькою», македонці були швидше напівгреками-напівварварами, ось правда в історії самої древньої Греції їм була призначена значна роль, але про це дивіться далі).

    Карта стародавньої Греції

    Карта стародавньої Греції.

    Що ж стосується історії стародавньої Греції, то її історики умовно поділяють на кілька періодів, і далі ми детально розглянемо основні періоди давньої Греції.

    Ранній період

    Виникнення стародавньої Греції бере початок в глибоку давнину, у часи, коли самі стародавні греки були такими ж варварами. Племена пеласгів, що населяли грецьку територію за 3 тисячоліття до н. е. були вигнані звідти прийшлими з півночі племенами ахейців. Ахейці, створили ахейськую цивілізацію, вони в свою чергу, були знищені племенами дорійців, які знаходилися на більш низькому в культурному плані рівні розвитку. Після загибелі ахейської цивілізації настає так званий «темний вік» античного світу. Як і подібно іншому «темному віку» що настав після краху Римської імперії він характеризується занепадом культури, відсутністю письмових джерел, здатних розповісти нам про цей історичний період.

    Дещо пролив світло на нього лише Гомер, правда, довгий час серйозні історики вважали події, описані в «Іліаді» про Троянську війну лише вигадкою поета, поки такий собі німецький археолог Генріх Шліман не розкопав реальну Трою. Правда суперечки про достовірність розкопаної їм Трої ведуться досі, і у нас на сайті є окрема цікава стаття по цій темі, а ми поки що повертаємося до історії Греції.

    Троянський кінь

    Період Архаїки

    Він же Архаїчний період стародавньої Греції, характеризується новим розквітом грецької цивілізації. Саме в цей період починають з’являтися грецькі поліси – незалежні міста-держави, серед яких поступово піднімаються Афіни, Фіви та Спарта. Афіни стали найбільшим культурним центром античної Греції, саме тут згодом жили багато видатних філософів, вчених, поетів. Також Афіни були оплотом давньогрецької демократії, влада народу («демос» – по-грецьки означає «народ», «кратос» – влада) і місцем народження цієї форми правління.

    Зрозуміло, давньогрецька демократія відрізнялася від сучасної, так наприклад раби і жінки участі в голосуванні та громадських зборах брати не могли (до появи фемінізму було ще не скоро). В іншому ж афінська демократія була якраз-таки справжньою демократією в її традиційному розумінні, будь-який вільний громадянин мав не тільки право, а й обов’язок брати участь в народних зборах, так званих еклезіях, на яких приймалися всі важливі політичні і економічні рішення.

    Народні збори в Афінах

    Народні збори в Афінах.

    Спарта була повною протилежністю Афінам, військовою державою, де ні про яку демократію, зрозуміло, не могло бути й мови, Спарта управлялася відразу двома царями, один з яких командував армією і ходив у військові походи на чолі війська, другий відав господарством в його відсутність. Кожен чоловік-спартанець був професійним вояком, весь свій час проводив у вдосконаленні бойової майстерності, як наслідок спартанська армія була найсильнішою в тогочасній Греції. А подвиг 300 спартанців, що стримали наступ великої перської армії, вже не раз прославлявся і в мистецтві, і в кінематографі. Економіка ж Спарти повністю трималася на рабах – ілотах, які нерідко піднімали повстання проти своїх панів.

    300 спартанців

    Фіви, ще одне велике місто древньої Греції також було значним культурним і економічним центром, що мало до того ж великий політичний вплив. Влада у Фівах належала групі багатих громадян, так званих олігархів (так, це звичне в нашому побуті слово грецького походження), які з одного боку боялися поширення афінської демократії, але з іншого суворість спартанського способу життя ними також була не прийнятна. Як результат в постійних конфліктах між Афінами та Спартою Фіви підтримували то одну, то іншу сторону.

    Класичний період

    Класичний період давньої Греції характеризується найвищим її розквітом культури, філософії, мистецтва, саме в цей період з’являються такі видатні особистості як Солон і Перикл (видатні політичні діячі, які зміцнили демократію в Афінах), Фідій (творець Парфенона в Афінах і багатьох інших великих споруд), Есхіл (талановитий драматург, «батько драми»), Сократ і Платон (думаємо, ці філософи не потребують представлення).

    Однак з найвищим розвитком культури в цей період антична Греція стикається і з великими труднощами, а саме навалою персів, які прагнуть поневолити свободолюбивих греків. Перед лицем грізного ворога навіть такі непримиренні перш суперники як Афіни і Спарта об’єдналися і виступили єдиним фронтом, загально грецький патріотизм взяв гору над містечковими сварами. В результаті після ряду видатних перемог (Марафонська битва, битва при Фермопілах) над переважаючими силами персів грекам вдалося відстояти свою незалежність.

    Марафонська битва

    Щоправда, після перемоги над персами в ході греко-перських воєн, греки знову повернулися до старих чвар, які незабаром загострилися настільки, що вилилися у велику Пелепонеську війну, між Афінами та Спартою. І з того і з іншого боку два поліса підтримували свої союзники, триваючи 30 років, війна закінчилась перемогою Спарти. Правда особливої радості перемога не принесла нікому, блискуча грецька цивілізація за роки війни знову прийшла в занепад і запустіння, а самі грецькі поліси в ході війни ослабли настільки, що незабаром енергійний македонський цар Філіп, батько великого завойовника Олександра Македонського, без значних зусиль завоював всю Грецію.

    Ну а вже його син, як ми знаємо, об’єднавши всіх греків, вже сам напав на Персію, та так успішно, що дійшов зі своїми непереможним на той час грецькими фалангами аж до Індії. З цього моменту починається елліністичний період історії стародавньої Греції.

    Елліністичний період

    Він же завершальний період розквіту грецької цивілізації, момент її найбільшого зеніту, коли влада, (а заодно і культура) греків завдяки енергії одного македонця простяглася від власне Греції до далекої Індії, де навіть була створена унікальна греко-індійська культура, проявлена, наприклад, в статуях Будди, зроблених в грецькому стилі античної скульптури. (такий дивовижний культурний синкретизм).

    Баміанська статуя Будди

    Баміанська статуя Будди, зроблена в античному стилі, на жаль, до нашого часу не збереглася.

    Після смерті Олександра Македонського, його неосяжна імперія розпалася настільки ж швидко, як і завойовувалася, грецький вплив тим не менш ще продовжував зберігатися деякий час, але з часом поступово став приходити в занепад. Становище ускладнилося вторгненням в саму Грецію войовничих племен кельтів-галатів.

    І нарешті, з піднесенням Риму і появою на грецькій землі римських легіонерів прийшов остаточний кінець грецької цивілізації, яка була повністю поглинена Римською імперією. Римляни ж як ми знаємо багато в чому перебрали собі грецьку культуру і стали її гідними продовжувачами.

    Культура стародавньої Греції

    Саме в античній Греції були сформульовані перші філософські поняття, які заклали ті фундаментальні знання про світобудову, якими користується і сучасна наука.

    Грецький історик Геродот став буквально «батьком історії», саме його історичні праці є зразками для праць наступних поколінь істориків. Грецький лікар Гіппократ став «батьком медицини», його знаменита «клятва Гіппократа» і донині виражає морально-етичні принципи поведінки лікаря. Вже згаданий нами драматург Есхіл став творцем театральної драми, його внесок у театральне мистецтво і розвиток театру просто величезний. Також як і величезні внески греків Архімеда та Піфагора у розвиток математики. А філософа Аристотеля можна взагалі назвати «батьком науки» в широкому розумінні цього слова, так як саме Аристотель сформулював основоположні принципи наукового пізнання світу.

    давньогрецький театр

    Так виглядає давньогрецький театр, сформувавшись з релігійних містерій, він незабаром став одним з улюблених місць розваги стародавніх греків. Самі будівлі театрів у стародавній Греції представляли собою відкритий майданчик з круглою спорудою для хору та сценою для акторів. Всі давньогрецькі театри володіли відмінною акустикою, таким чином, навіть глядачі, які сиділи на дальніх рядах, могли чути репліки (мікрофонів то ще не було).

    Давньогрецькі олімпійські ігри, на час проведення яких навіть переривалися всі війни, стали, по суті, фундаментом розвитку сучасного спорту і сучасних олімпійських ігор, що представляють собою як раз таки відродження давньогрецької спортивної традиції.

    олімпійські ігри

    Багато цікавих винаходів було у греків і у військовій справі, наприклад їх знаменита фаланга, що представляє згуртований бойовий стрій піхоти. Грецька фаланга могла запросто здобувати (і здобувала) перемоги над хоча і переважаючими кількістю, але не організованими персами, скіфами, кельтами та іншими варварами.

    Грецька фаланга

    Грецька фаланга.

    Мистецтво стародавньої Греції

    Давньогрецьке мистецтво представлене, передусім, прекрасною скульптурою і архітектурою, живописом. Гармонія, врівноваженість, упорядкованість і краса форм, чіткість і пропорційність, ось основні принципи грецького мистецтва, яке розглядає людину як мірило всіх речей, представляє її у фізичній і моральній досконалості.

    Венера Мілоська

    Славнозвісна Венера Мілоська, творіння невідомого грецького скульптора. Зображуючи богиню кохання і краси Венеру, тим не менш вона в першу чергу передає первозданну красу жіночого тіла, в цьому вся скульптура стародавньої Греції і все її мистецтво.

    Архітектура стародавньої Греції особливо прославилася завдяки Фідію, скульптору і архітектору, Парфенон, храм присвячений покровительці Афін богині війни і мудрості Афіні найбільше його творіння.

    Парфенон

    Але крім Парфенона греками було побудовано і безліч інших не менш красивих храмів, багато з яких, на жаль, не збереглися до наших часів або ж збереглися у вигляді руїн.

    Руїни храму Аполлона у Дельфах

    Руїни храму Аполлона у Дельфах.

    Що ж стосується живопису, то він в стародавній Греції був представлений в майстерних малюнках на грецьких вазах, у формі вазопису. У декоруванні і розписуванні ваз і амфор стародавні греки досягли великої майстерності.

    Розписана грецька амфора

    Розписана грецька амфора. Варто зауважити, що стародавні греки розписували різні види глиняного посуду. А написи на вазах, залишені деякими вазописцями стали додатковим джерелом історичної інформації.

    Релігія стародавньої Греції

    Релігія стародавньої Греції та її міфологія, мабуть, найкраще вивчені, і імена багатьох грецьких богів та богинь, на чолі з верховним богом Зевсом у багатьох на слуху. Що цікаво, греки наділяли своїх богів цілком людськими якостями і навіть вадами, притаманними людям, такими як гнів, заздрість, мстивість, перелюб і так далі.

    Також крім богів існував культ героїв-напівбогів, таких як, наприклад Геракл, син верховного бога Зевса і звичайної смертної жінки. Часто багато грецьких правителів оголошували, що ведуть свій родовід від того чи іншого напівбожественного героя.

    Що цікаво, на відміну від багатьох інших релігій, древнім грекам зовсім не був властивий ні релігійний фанатизм («Якщо Олександр так хоче бути богом, то нехай буде їм», – спокійно зауважили якось спартанці у відповідь на домагання Олександра Македонського про своє божественне походження), ні особливе схиляння перед богами. Спілкуючись зі своїми богами, греки ніколи не стояли на колінах, а розмовляли з ними, наче з рівними людьми.

    грецькі боги

    А грецькі храми присвячені тому чи іншому богові, крім своїх ритуальних функцій мали і ще одне дуже важливе призначення, вони були самими що не є справжніми банками античності, тобто місцями, де різні грецькі олігархи і можновладці зберігали свої нажиті правдами і неправдами цінності.

    Цікаві факти про давню Грецію

    • Всім звичне слово «ідіот» давньогрецького походження. Ідіотом стародавні греки називали громадянина поліса, який не брав участі в загальних зборах та голосуванні, тобто чоловіка, який не цікавиться політикою в нашому сучасному розумінні, який відсторонив себе від політичних перипетій.
    • У стародавній Греції існував спеціальний інститут гетер, яких ні в якому разі не можна плутати з повіями. Гетери, подібно японським гейшам були красивими і в той же час освіченими жінками, здатними і підтримати інтелектуальну бесіду, і такими що розбираються в поезії, музиці, мистецтві, з широким кругозором, вони служили для насолоди чоловіка не тільки у фізичному сенсі, а й у всіх інших можливих сенсах. Багато грецьких гетер збирали навколо себе філософів, поетів, вчених, яскравий тому приклад, гетера Аспасія, яка була коханкою Перикла, в Аспасію свого часу навіть був закоханий юний Сократ.
    • Всіх інших представників так сказати менш культурних народів стародавні греки називали «варварами» і саме вони ввели в обіг цей термін («варвар» з давньогрецької перекладається як «зайда, чужинець»). Пізніше римляни також заразилися цією грецькою ксенофобією.
    • Хоча греки і з погордою ставилися до всяких скіфів та германців, називаючи тих «варварами», в свою чергу, самі вони дуже багато почерпнули з більш розвиненої давньоєгипетської цивілізації і культури. Так, наприклад Піфагор у молодості навчався у єгипетських жерців. Історик Геродот також бував у Єгипті і багато розмовляв з єгипетськими жерцями. «Ви греки, немов малі діти», – говорили йому тамтешні жерці.

    Стародавня Греція, відео

    І на завершення цікавий документальний фільм про давню Грецію.

  • Напишіть відгук

    Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *