Хорезм 1000 років тому. Частина перша.

Хорезм

1000 років тому. Звідки вчені знають, що було тисячу років тому? Про те, що сталося вчора, ми знаємо з газет, телебачення, інтернету. Але ж тисячу років тому інтернету з телевізором і близько не було, і газет теж ще не було. Тоді і книг друкувати не вміли, писали їх від руки на телячій або свинячій шкірі. Мало які з цих книг збереглись до нашого часу. Серед них є і старі літописи. Кожне «літо», або, по-нашому, щороку, літописці записували те, що відбулося за рік. У літопис занесено всі важливі події: походи і битви, заснування міст, сонячні затемнення, землетруси та багато іншого. Вивчаючи літописи, історики дізнаються, як жили люди в давнину. Але літописці писали тільки про те, що здавалося їм цікавим, а сучасні історики хочуть знати і те, що для літописця було нудним і повсякденним: якими плугами орали стародавні орачі, як тоді одягалися, що їли, в яких будинках жили, які інструменти були у теслів та ковалів …

Тут-то і береться за справу помічниця історії – археологія. Археологи чимало потрудилися, розкопуючи приховані землею залишки будинків, розшукуючи уламки посуду і шматочки тканин, напівстерті монети, заіржавілі плуги і лопати, мечі та шоломи. Нелегко по уривчастих записів літописців і по розрізненим знахідкам уявити собі життя людей. Але ще важче доводиться вченим, коли від цілих держав не залишилося нічого, крім руїн будівель.

Так бувало не раз, коли історики приймалися за вивчення древніх держав. Ще 200 років тому вчені майже нічого не знали про далеке минуле Єгипту і Вавилона. І тільки після величезної роботи археологів стала відомою давня історія цих країн, яку зараз проходить у п’ятому класі кожен школяр.

У 50-х роках минулого століття, в тоді ще радянській Туркменії почалося будівництво Туркменського каналу. Дослідники, що працювали на трасі каналу, часто наштовхувалися в пустелі на залишки стародавніх міст і селищ. З літака видно що простягнулися на десятки кілометрів залишки пересохлих зрошувальних каналів з безліччю відгалужень. Ці канали були виведені з річки Аму-Дар’ї. У давнину оазис займав більшу площу, ніж тепер.

Хорезм

З двох сторін наступали піски на поля, сади і селища, і хорезмійцям доводилось вести з пустелею постійну боротьбу. Якщо пересихав рукав річки, що зрошував поля, його поглиблювали і змушували воду знову працювати на людей. Люди не тільки поглиблювали і подовжували старі протоки, а й проводили нові, штучні протоки-канали. Тисячі років тривала ця боротьба. Але що відомо про багато поколінь працьовитих людей, які відвоювали у пустелі сотні тисяч гектарів родючої землі?

З книг, написаних хорезмійцями, збереглися тільки деякі наукові твори і кілька віршів. А стародавні літописи всі загинули. Ось як це сталося.

Більше 1200 років тому чужоземні завойовники – араби – пішли в похід на Хорезм. Їх закликав на допомогу цар Хорезму Аскаджамук II, проти якого повстали його піддані. На чолі повсталих стояли брат царя і вчені-охоронці літописів і переказів. Арабський полководець Кутейба придушив повстання. «І всіма способами розсіяв і знищив Кутейба всіх, хто знав писемність хорезмійцев, хто зберігав їх перекази, всіх вчених, що були серед них, так що все це покрилося мороком і немає істинних знань про те, що було відомо з їх історії … », – так писав в одній зі своїх книг хорезмієць Аль-Біруні. Він намагався відновити літописи Хорезму, проте «Історія Хорезму» Аль-Біруні теж загинула. Зберігся лише список царів. Але чи багато можна дізнатися, вивчаючи лише імена та окремі дати?

Здавалося б, сама пам’ять про давнє Хорезму безповоротно втрачена. Книг не залишилося – залишилися одні руїни. Стоїть над урвищем ряд кам’яних веж, височіють серед безлюдного степу чіткі прямокутники стін спорожнілих міст і фортець, високі портали напівзруйнованих каравансараїв. Піщані пагорби – бархани – засипають старі споруди. Там, де колись жили люди, пасуться верблюди і вівці.

Хорезм

Нащадки древніх хорезмійців забули або спотворили назву колишніх міст. Про ці руїни розповідають казки: про одну з фортець кажуть, що побудував її демон Фархад, тому-то й назвали її Девкала – фортеця демона. Лише зрідка в теперішній назві можна дізнатися старе. Ці мертві фортеці – німі свідки життя стародавнього Хорезму. Але насправді ці свідки тільки здаються німими. Вони багато чого можуть розповісти тому, хто вміє їх допитувати. Руїни – це книга, створена самою історією. У цій книзі з цегли записано, як жили люди в минулому.

На землях, які люди ніколи не покидали, стародавні споруди підновляли або розбирали, древні канали перекопували, і пам’ятників старовини там не збереглося. І тільки там, де не вдалося відновити зрошувальну мережу після страшних воєн, що спустошували Хорезм, в прилеглих до оазису пустелях збереглись залишки древніх будівель.

Хорезм

Уздовж пересохлого каналу і його відгалужень височіє близько ста укріплених садиб-замків. У них товсті стіни і потужні глинобитні вежі. Найбільші із замків стоять на початку зрошувальних каналів. У підніжжя стін величезного замку Беркут-Кала, на ім’я якого названо весь оазис, розташувалось невелике селище, обнесене низькою стіною. Чимало праці довелось затратити вченим, чимало винахідливості знадобилось від них, щоб по цих залишках відтворити життя людей, померлих більше тисячі років тому! Коли були побудовані замки і чому їх побудували саме так, а не інакше? Як і коли вони були обернені в руїни? Багато питань очікувало відповіді, і кожне з них тягнуло за собою інші, ще більш складні питання.

Краще інших будівель оазису зберігся замок Тешік-Кала: великий чотирикутник стін з овальними вежами по кутах. За цими стінами – інші стіни нижче і потужна житлова башта на високому глинобитному підніжжі. Внутрішній двір був оточений житловими і господарськими будівлями. Видно, господарі замку дуже боялися за своє життя і за свої багатства. Їм було що охороняти!

Хорезм

У замку археологи знайшли величезні глиняні корчаги, в яких може поміститися людина, дуже багато зерна, борошно в глиняних засіках, кісточки винограду, персиків, абрикосів, динь, кістки всіляких тварин. Одна з кімнат суцільно заставлена корчагами, а в іншій – безліч кам’яних жорен.

Замок прикрашений всередині ліпним візерунком, на лежанці – килим. Знайдено персні, намиста, відбитки печаток на глині, дитячі іграшки. Ким же був господар замку? Може бути, це був багатий поміщик – власник кріпосних? Але близько Тешік-Кала немає сіл. Усюди, куди не подивишся, височіють замки. Правда, вони менше, ніж Тешік-Кала, і тим більше Беркут-Кала, але все-таки це справжні замки. Невже їх мешканці кріпаки? Звичайно, ні. Хіба стали б люди, що живуть у своєму власному замку в усьому підкорятися феодалові? Значить і в маленьких замках жили вільні. Але хто ж тоді володів великими замками? Відповідь на це питання треба було знайти, вивчаючи руїни. Грізні зміцнення замків, багато облог витримали вони на своєму віку. Їх не раз ремонтували і перебудовували. Але господарі, насамперед, дбали про безпеку, а потім вже про зручність. А небезпека, як видно, все посилювалась.

Коли перебудовували Тешік-кала, кімнати старої вежі завалили глиною, а саму вежу перетворили на підніжжя нової. Стіни хазяйського житла вже не можна було проломити тараном – вони піднялися над землею на 8 метрів. Весь замок обнесли новою, більш високою стіною. Видно, ще більше багатств накопичив власник Тешік-Кала! У коморах безліч харчів, якими користувалося багато людей. Але в бідних замках жило теж чимало людей – кожна сім’я тоді складалась з десятків членів. А майна у мешканців маленьких замків було набагато менше. Це пояснюють так: на одних працювали слуги і раби, а інші працювали самі.

У селищі, що примостилось біля стін Беркут-Кала, найбільшого замку, жили, ймовірно, раби-ремісники. Власники рабів боялися поселити їх разом з собою: адже раби запросто могли влаштувати маленьке повстання.

Автор: Борис Маршак.

P. S. Старинные летописи рассказывают: А еще помимо всего прочего древний Хорезм славился на весь старинный мир своими прекрасными цветами. В наше время отдаленными предками этих цветов могут являться, например, цветы от Рубукт в Ульяновске (такие как тут), очень красивые цветы.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *