Фестський диск та його розшифровка

Фестский диск

Він був знайдений трохи більше ста років тому, 18 липня 1908 року. Л. Пернье, член італійської археологічної групи, яка працювала на півдні Криту, поблизу міста Фест, витягнув із землі неправильний кружок з обпаленої глини завтовшки 16-21 міліметр і 158-165 міліметрів у діаметрі. Обидві сторони кружка були покриті відтиснутими колись ще у сирій глині знаками малюнкового виду, розташованими по спіралі. Паралельно краю проходила спіральна лінія-канавка, що відокремлювала верхні шари знаків від розташованих нижче, щось на зразок згорнутої спіраллю змійки або черв’ячка, а поперечні риски відділяли в цьому написі-«черв’ячку» одну групу знаків від іншої. Кругла глиняна табличка отримала назву «Фестський диск».

Майже за кожним збереженим до нас з району Середземномор’я древнім письмом стоїть народ, про який ми хоч щось знаємо. Не розгадані досі критські ієрогліфи і «лінійне письмо А» залишили давні мінойці, що створили за дві тисячі років до нової ери свою цивілізацію. Мабуть, їм споріднені давні жителі Кіпру, винахідники теж непрочитаного ще етеокипрського письма. Його нащадком, складовим кіпрським алфавітом, користувалися вже в історичну епоху греки, які населяли Кіпр, ця писемність дешифрована. За «лінійним письмом Б», таємницю якого розкрив Майкл Вентріс, стоять греки-ахейці. Творці Фестського диска були невідомі. Що за таємничий народ, яка загадкова цивілізація залишила нам — відповіді немає. В припущеннях недоліку не було. Греки? Семіти? Знову стародавні крітяни-мінойці? Родичі нинішніх басків? Запевняли навіть, ніби диск написаний атлантами, які залишили розповідь про спіткалу їх катастрофу, але який же справжній текст фестського диска так і залишалося незрозумілим.

Диск з Фесту

Фестський диск фото

Звичайно, диск вивчався, і вивчався серйозно. Але майже безперечним було тільки одне: писемність ця відноситься до складової. Окремих символів налічувалося 45, а всього знаків на табличці було 241. Суперечки йшли і про напрям, в якому йшов напис; більшість вчених вважали, що читати слід від краю диска до середини, але були прихильники і зворотного напрямку.

Ілюстрований тижневик «Пшекруй» («Огляд»), що виходить у Кракові вперше розповів про роботу Бенона Збігнєва Шалека. Шалек — інженер-економіст, доктор наук — запропонував своє прочитання знаків та переклад тексту диска.

З ранньої юності він захоплюється лінгвістикою, зараз володіє десятьма мовами, в тому числі латиною та давньогрецькою. Він вивчав історію і культуру стародавнього світу, граматичні структури і еволюцію мов. Самостійно, в якості свого роду вправи, він дешифрував прочитані раніше написи, в тому числі на архаїчних давньогрецьких діалектах.

Після захисту докторської дисертації Шалек впритул приступив до вивчення диска. Насамперед він встановив для себе початок і кінець напису, а також першу і другу сторінки. Це було відносно просто: на одній із сторін диска стародавній писар спочатку щедро використовував місце, підходячи до середини, почав «ліпити» знаки тісніше — зовсім як ми, коли в рядку не вистачає місця, до того ж початок напису був прикрашений орнаментальною рисою. Інша сторона виконана більш ощадливо, немов писар вже набрався досвіду. Притому початок запису на цій стороні, судячи зі знаків, як би пов’язаний за змістом з кінцем запису на протилежній.

Сам Шалек називає свій метод дешифрування «структурно-феноменологічним аналізом». Шалек склав контрольну матрицю, що систематизує частоту і порядок, в якому виступають окремі знаки. І уклав, що штришок під деякими з знаків, повторюваний у написі п’ятнадцять разів (його брав за так звану «віраму», що вказує на особливість вимови основного знака), — це насправді теж знак, сорок шостий знак з власним фонетичним звучанням. Потім було встановлено схожість і відмінності в значеннях між окремими групами знаків. І — припущення: в окремих сегментах запису-«черв’ячка» не обов’язково стоять окремі слова, там можуть бути і частини слів.

Схожим чином писали колись на Кіпрі стародавні греки. Так, може бути, це все – таки грецька?

Гіпотеза, побудована на гіпотезі ж, все-таки дозволила рухатися далі. Першим знаком, якому Шалек приписав певне значення, був союз «і», властивий майже всім мовам. У цьому записі він був прочитаний як «ка» (в класичному грецькому «і» — кай). А першим словом, яке Шалеку вдалося скласти, стала назва міста — «Ітанос». Назва була знайома, таке місто дійсно існувало.

Ось, по Шалеку, перші слова мовою напису (вертикальна лінія відповідає розділяє групи знаків на диску): /ai-qe-di-vio-ja-s/ ta-lo-qe/Ka-so-te-s.’Ka-Kate/ А ось, за Шалеком, весь текст, знак питання стоїть в сумнівних місцях. В дужках — слова, які древньому писареві здавалися, може бути, само собою зрозумілими.

«Якщо боги Талос, і Спаситель, і Покритий Бронзою… якщо до?лоєв [колишній] Благим Спасителем так часто, якщо моління моє вислухає… якщо могутній Біодорос, якщо вислухає ці прохання мої… якщо вислухає… якщо [ти], Евесидаон милостивий, якщо вислухаєш прохання мої, якщо вислухаєш… якщо Евлэйтийа моління вислухає… якщо Дивио зробить [так], що станеться те, про що я прошу]… якщо Эвесидаон-Дивио зробить, [що я отримаю те, про що прошу]…

Якщо ти, герой Благого Спасителя захистиш свій Ітанос-місто… [то] богам: і? богу Обороняючому, і Талосу, долі вершащему над Ітанос-містом, і Сильним всім богам биків колотих (тобто ходили в ярмі — від стрекала, яким їх кололи, поганяючи), а так само і Спасителя неколотих (тобто не ходилих в ярмі), подібно [того] як [нами] приносили в дар Спасителя, превосходнейших двох биків? [принесу в дарунок], якщо цареві Халкелевсу допоможе».

Такий переклад фестського диска. Все. Жодних надсенсаційних репортажів з потопаючої Атлантиди. Молитва. Її відтіснили в глині і, як видно, поклали десь у святому місці. Над містом Ітаносом нависла якась біда (епідемія? нашестя ворогів?), і цар обіцяє богам нагороду за позбавлення від напасті. Жертвопринесення ходилих і не ходилих в ярмі тварин відомі і з «Іліади» і «Одіссеї». Починається все зі слова «якщо» — aiqe (голова в уборі з пір’я і гурток з сімома дірочками). Монотонно і наполегливо повторюється: «якщо вислухають», «якщо вислухаєш», «якщо», «якщо»… Може бути, заради посилення впливу, а може бути, для «поетичного оформлення» молитви.

Так, значить, у греків в крито-мікенську епоху був не один вид письма? Чому б і ні. Може бути, письмо Фестського диска застосовувалося для священних цілей, а «лінійне» — для прозаїчних господарських. Чи це була спроба створити більш придатний для мови алфавіт — адже Шалек стверджує, що малюнки деяких знаків позначають окремі звуки, інші ж символи, які нагадують знаки «лінійного» з тим же значенням.

Якщо напис розшифрований

От саме: якщо. Те, що вийшов логічно зв’язний текст, де кожному знаку весь час супроводжує те ж значення, виглядає переконливо, але це ще не доказ.

Дуже хочеться, щоб загадковий диск опинився, нарешті прочитаним, і ми могли з достовірністю відповісти на питання, що написано на Фестському диску. Однак не можна не враховувати і можливість щирого самообману дешифрувальника. Більш повно можна буде судити про досягнення Шалека. Мабуть, єдиним незаперечним аргументом було б прочитання «за Шалеком» іншого зразка цього ж листа. Знайдуть ще одну таку ж табличку, і можна буде все перевірити.

Якщо дешифрування вірне, якщо диск справді заговорив, у світ ахейських греків, і в світ, з яким пов’язана спадкоємністю і наша цивілізація, будуть відкриті ще одна двері.

Автор: Л. Хохлов.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *