Феномен «золотої орди»

Золота орда

Заради експерименту спитайте когось із своїх знайомих, коли, на їхню думку, міг виникнути термін «Золота орда», звідки він взагалі міг взятися. Переважна більшість охоче пояснить вам, що термін проник в нашу мову в період татаро-монгольських завоювань на Русі. Так називали з часів Батия свою державу завойовники. Таке уявлення підтримується, мабуть, широким вживанням терміна в нашій навчальній, популярній та й науково-історичній літературі при описі татаро-монгольської навали.

А тим часом наші перші історики, руські літописці і сучасники тих подій, цим терміном ніколи не користувалися. Конгломерат татаро-монгольських ханств, заснованих Батиєм на південному сході Європи, руські джерела називали просто Ордою («А добра ти нам хоч у всьому в Орді і на Русі». 1390 рік «Старовинна татарська земля або ордо не всім знана». 1670 р.,) або в крайності Великою ордою ( «Темір .. , все; орди захопили вони і, мрііде до Великої орди)», 1560 рік «При сем же царгах Ахмат, до кінця Велика орда запустити», XVI -XVII ст.)

Слово «орда» дійсно прийшло до нас одночасно з монголами. У найдавніших монгольських, перських пам’ятках писемності воно означало юрту, шатер-ставку.
В особливо урочистих випадках ставили «велику золоту орду», яку називали так тому, що стовпи і поріг в ній були обгорнуті золотом. Така монгольська юрта могла вміщати до ста чоловік. В одному з перських літописів міститься запис про те, як Чингіз-хан «повелів розбити велику золоту орду, влаштувати велелюдне зібрання і зробити великий бенкет» на честь першого полювання його синів.

Золота орда

Згодом Золотою ордою стала іменуватися ханська ставка, укріплений табір, центр улусу, спадку. Ставка могла переміщатися разом з переміщенням кочових орд. У XIV-XV століттях разом з розвитком торгівлі, міст як центрів торгівлі починалася осілість. «Золота орда» з юрти, шатра перетворилася в ханський палац, ім’ям якого було назване головне місто ханства Сарай.

Руські пам’ятники писемності так і називають його: 1588 р., «Послав цар в Астрахань міста (фортецю, кремль) робити кам’яного, а звелів ломати мізгіті (мечеті) і пив в Золотій Арді і тим робили місто». Історик XVIII століття В. Н. Татищев також згадує про це; « Батий, побудував Сарай або палац, який і в руських джерелах Сарай і Золота орда іменований».

Для нашої мови XVI-XVII століть було характерно поширення назви центру (фортеці, головного міста, столиці) на область, яка тяжіє до центру, на землю, державу в цілому. Так, Русь в XVІ-XVII століттях часто називали Московією. У 1661 році барон Меерберг пише:

«Що Московія займає перше місце в титулі російського царя, це слід приписати не давнині її, а достоїнству. Навіть своє ім’я, запозичене від річки вона передала всій Росії і всім мешкаючим в ній народам: це ім’я прийнято усіма з таким схваленням, що багато вже років ця країна називається звичайно Московією».

Те ж відбувається і з державним утворенням, заснованим у свій час Батиєм. Казанський літописець у XVI-XVII столітті іменує її «Великою Ордою» і «Царством Златия орди»: «Сталося ж зло – гірка та і велика влада варварська над Руською землею оть Батиєва часу по царство тоя ж Златия Орди царя Ахмата… При сім ж царя Ахмата,.. до кінця Велика орда запустити».

Здавна зі словом «золотий» в руській мові пов’язувалося багато прекрасних понять («золоті слова, зі сльозами змішані» мовив Святослав; відомі золотий характер, золоті руки і т. п.). Очевидно, це емоційне навантаження слова довго заважало зміцненню позначення «злогіркої тієї, варварської влади» словосполученням зі словом «золотий».

Так, ще в першій половині XVIII століття в Вибраних працях з географії Росії Татищев – географ може написати: «О званиях, Како древние звания тех мест наперед сего именованы были, например, Киевская именуется доднесь Малая Русь, Московская и Смоленская за едино Белая Русь.., Казанская болгары, Астраханская, Ногайская именованы были и Золотая орда». Але Татищев – історик в «Історії Російській» ніде не користується терміном «Золота орда» для позначення держави Батия. Тобто ще для XVIII століття поєднання «Золота орда» зв’язується з поняттям географічним і навіть етнографічним («Насадители сих деревъ были татара, которые жительствовали въ сеи степи и подъ именемъ Золотой орды были известны», Лепехін, 1771 р.)

І лише в XIX столітті в працях істориків поєднання «Золота орда» набуває рис історичного терміну.

Автор: Г. Богатова.

P. S. Старинные летописи рассказывают: Ох уж эти беспокойные монголо-татары, все им не жилось, все в какие-то набеги тянуло, походы военные. Зато их предки уже к счастью остепенились, из некоторых даже получаются успешные бизнесмены, занимающиеся, к примеру, продажей и изготовлений бассейнов (как на сайте http://www.watermart.ua/) или чем то в этом роде. И от былых великих и грозных завоевателей нет больше следа.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers