Древня Лікія

древняя Ликия

Лікійське царство, розташоване там, де води Середземного моря омивають південний захід Малої Азії, досягло свого розквіту за кілька століть до нашої ери. Його столиця Ксанф славилася прекрасними палацами і храмами.

Не одна археологічна експедиція вела розкопки на місці лікійської столиці. Чимало зразків архітектури і мистецтва лікійців було вилучено на білий світ. Але постійною прикрістю істориків було те, що писемних пам’яток лікійці залишили дуже мало і прочитати їх нікому не вдавалося.

Кілька років тому було знайдено кілька так званих білингв – написів, дубльованих, крім основної, на іншу мову. До речі, що робив би Шампольон без білінгви – Розеттської плити, де одне й те саме повідомлення було вибито і по-давньогрецьки і єгипетськими ієрогліфами? Чи не стояло б людство і досі в подиві перед світом пірамід і фараонів? Але лікійські білінгви розчарували. Це були в основному надгробні камені, а на них – всього лише кілька слів, за якими ні словника, ні граматичного зводу не складеш.

У 1974 році на півдні Туреччини працювала французька експедиція на чолі з Анрі Мецжером з Ліонського університету. На цей раз вченим пощастило: вони розкопали кам’яну стінку висотою в метр з невеликим. І по всій висоті її – напис, та не на одній або двох, а на трьох мовах: лікійській, давньогрецькій і арамейській. Остання, як і давньогрецька, відмінно вивчена – це одна з семітських мов, яка служила державним і міжнаціональних засобом спілкування у величезній імперії Стародавнього Ірану.

Анрі Мецжер негайно приступив до читання. Судячи по грецькому і арамейському текстам, на стіні оголошується народу, що місцевий правитель Піксадор урочисто проголошує культ двох нових богів. За характером букв і деяких інших обставин можна припустити, що напис вибитий десь у середині IV століття до нашої ери – приблизно тоді, коли зійшов на престол перський цар Артаксеркс III, союзник Філіппа Македонського, батька Олександра Великого…

Коротше кажучи, сьогодні частину лікійського алфавіту можна вже вважати розшифрованою. Правда, є побоювання, що тексти на трьох мовах можуть виявитися не зовсім ідентичними: писарі, здається, дещо скоротили лікійський варіант в порівнянні з давньогрецьким. Однак, як відомо, добрий початок, і багатий світ лікійців, що стільки часу носив печать на устах, тепер, мабуть, ось-ось заговорить.

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.