Древності Болгарії

Історія Болгарії

У Болгарії багато археологічних музеїв. Кілька десятків! Наче в уповільненій кінозйомці перед очима відвідувачів оживає історія минулих століть.

…Ще в кам’яному віці древні мешканці цієї країни встановили контакт з населенням Середземномор’я, Адріатики і північно-західного Причорномор’я. Сліди їх побуту — уламки грубуватих керамічних судин, кістяні наконечники стріл, дивні кам’яні ідоли — неодмінне «введення» в колекцію будь-якого нашого музею. Всі ці предмети знайдені де-небудь неподалік: на берегах річок, у навколишніх селах чи в самих містах, при ритті колодязів або котлованів, при прокладці водопроводів.

А ось пам’ятки торговельних зв’язків з давньою Троєю — витончені кубки, з Мікенами — зброя, з Єгиптом — скляні посудини для пахощів.

Біжить швидкоплинний час. Перед нами твори майстерних фракійців, попередників слов’ян — зброя, кубки, начиння. Їхні кургани досі височіють на родючій фракійській низовині між грядою Балкан.

А в серці цієї низовини, в старовинній Пловдиві, що розкинулася на пагорбах, ми зустрічаємо відразу кілька епох. Стародавні греко-македонські руїни чергуються з плитами римської дороги, залишки портиків з візантійськими укріпленнями, турецькі мечеті з архітектурними шедеврами болгарського бароко.

У центрі одної з тихих прохолодних залів Пловдівського археологічного музею, в скляному кубі, що нагадує акваріум, зберігається унікальний експонат — Панагюрський скарб, дивовижний золотий сервіз, знайдений в глинистих пластах землі неподалік від міста Панагюріште. Кубки, підноси, ваза для фруктів — все це чудово!

Але не тільки під дахами музеїв спочивають археологічні багатства болгарської землі. Багато з них такі великі, що їх неможливо обнести стінами і покрити скляними ковпаками. На околиці Казанлика любитель старовини переживає незабутню зустріч з минулим. Ця зустріч відбувається під важким куполом гробниці багатого фракійця, яка випадково була знайдена під неглибоким грунтовим покривом — на пагорбі, що височіє над містом. Розкопана могила обнесена зараз цегляними стінами і прикрита від палючого сонця додатковим дахом. Доступ до неї обмежений, так як волога, принесена людським диханням, погано позначається на стародавніх фресках — рідкісному пам’ятнику античного живопису.

…Довгий коридор — дромос — веде круглий зал з куполоподібною стелею. Стіни дромоса покриті фресками, що зображають піших і кінних фракійських воїнів. Невідомий художник як би готує нас до зустрічі з незабутньою сценою, яку тисячоліття не змогли стерти з кам’яного склепіння гробниці. Шляхетний фракієць прощається з життям. Він піднімає чашу з вином і п’є за вічність життя, за його силу, за безсмертя людських справ. Ліва його рука ніжно і владно тримає руку дружини. Біля подружжя дві рабині, юний раб з осідланими кіньми в багатій збруї, озброєний охоронець…

Маршрути стародавніх цивілізацій неминуче приводять нас до морських берегів. Тут, на березі Понта Евксинського, заповзятливі давньогрецькі купці, ремісники і воїни засновували силою зброї свої міста-колонії — античний Одессос (Варна), Месемврію (Несебр), Аполлонію (Юсозополь) і багато інших поселень стародавнього світу.

Кого не схвилює перша зустріч з Несебром! Місто розташоване на острові, з’єднаному штучним перешийком-шосе з сушею. Будинкам тісно на цьому, що омивається з усіх сторін водою клаптику землі. І на вузьких вуличках, сама того не помічаючи, людина безперервно переступає через межі епох і цивілізацій. На перший погляд здається, що над усім панують візантійські будівлі. Але коли очі звикають до достатку цих стародавніх руїн, відвідувач міста-музею починає розрізняти витончені контури більш старої архітектури.

А біля фортечних стін, що опустилися разом з крайкою берега під пінисті хвилі прибою, рибалки і понині витягають мережами великі античні амфори, в яких стародавні перевозили на своїх галерах зерно і вина…

Про більш пізню культуру розповідають руїни Плиски й Преслава — перше столиць болгарської держави. Тут, серед м’яких зелених передгір’їв Балкан, закінчили свій войовничий біг смагляві вершники хана Аспаруха. І досі високо скаче на прямовисній скелі рельєфний Мадарський кіннотник — найдавніший пам’ятник болгарського мистецтва.

У будь-якому окрузі, у будь-якому куточку Болгарії ви зустрічаєтеся з найцікавішими експонатами — в музеях і на відкритому повітрі. Старовинні кріпосні стіни Велико – Тирново і реставровані руїни палаців сусідять із ще давнішими і які чекають своєї реставрації руїн римської фортеці Никополіс-ад-Іструм. Римські укріплення на Дунаї, в нинішньому Відині, сусідять зі слідами первісної людини в підземних залах Магури. Стіни римських фортець досі оточують цілющі джерела Хісара, і там же зберігаються рядки латинських віршів, висічених на мармурових плитах. Так само горять на фоні бездонного синього неба золоті бані Рильського монастиря — вогнища болгарського духу, болгарської культури, не згаслого за п’ять століть іноземного ярма.

І, нарешті, столиця, вічно молода Софія — одне з найстаріших міст Європи. Тут в далекі часи виникло поселення фракійців, а пізніше виріс важливий військовий і адміністративний центр римської провінції. В її високих фортечних стінах Атілла отримав перше попередження про наближення кінця своєї могутності. Стіни Софії облягали візантійці і турки, її вузькими вулицями проносилися яничари, тримаючи свій кривавий шлях далі — на Белград і Відень.

Болгарія і нині на перехресті багатьох доріг. Але зараз це мирні дороги торгівлі, культурного обміну, міжнародного туризму; дороги багатого археологічного заповідника, експонати якого любовно і дбайливо зберігає болгарський народ, пам’ятки культури багатьох племен і народів.

Автор: Стоїл Стоїлов.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *