Драма в мінойському храмі

Мінойський храм

Тридцять сім століть назад, коли сильні землетруси стрясали острів Крит, один мінойський жрець намагався запобігти катастрофі відчайдушним вчинком – принесенням людської жертви.

Але жертва загинула марно. Ще не охололо тіло, як сильний підземний поштовх зруйнував стіни і дах храму. При цьому сам жрець загинув, впавши недалеко від своєї жертви. Під зваленим дахом загинуло ще двоє людей, ймовірно, храмові прислужники. Землетруси на Криті завжди супроводжувалися пожежами, так як будівлі освітлювалися за допомогою масляних світильників. Так було і цього разу.

Нещодавно в північній частині Криту, багатою залишками мінойської цивілізації, почали вести розкопки. Вже в перший день стало ясно, що знайдені руїни храму. Про те, що це саме храм, свідчив так званий теменос, або священний двір, оточений стіною, а також те, що сама будівля орієнтована фасадом на Північ, що характерно для культових споруд того періоду.

У храмі було три приміщення, які не з’єднувалися між собою, двері яких виходили в загальний коридор. Тут складалися спочатку принесені дари, і було виявлено кілька судин, що містили колись плоди, зерно, молоко, мед і вино.

Ці глиняні судини і стали для археологів порівняно точним «календарем». За ним вдалося встановити, що храм звалився під час землетрусу, що стався на острові близько 1700 року до нашої ери, коли були зруйновані перші палаци на Криті. А також, що храм пізніше не відбудовували. Великий інтерес викликала знахідка скелета, адже до сих пір останки мінойців знаходили тільки в гробницях.

Зазвичай в центральній частині храму ставили статую божества, якому був присвячений храм. Ці статуї робили з дерева, і вони майже ніколи не зберігалися після пожежі. У розкопаному храмі були знайдені залишки згорілого дерева і два постаменти, на яких, імовірно, стояла статуя.

Потім були проведені розкопки в східному приміщенні. Сюди складали дари, що підносились потім до статуї. Коли була розчищена підлога західного приміщення, тут були знайдені три людських скелета. Два з них явно належали жертвам землетрусу – падаюче каміння розчавило ноги одного мінойця. Третій скелет лежав на плиті – вівтарі для жертвоприношень. У плити знаходився стіл з пристроєм у вигляді корита біля основи. Подібні корита використовували для того, щоб збирати в них кров жертовних тварин з вівтаря. Під час розчищення кісток виявили бронзовий гострий як бритва ніж довжиною 40 сантиметрів, вагою понад півкілограма. Пояснення могло бути лише одне – ніж був ритуальним знаряддям для жертвоприношень.

В історичних джерелах описані випадки людських жертвоприношень в континентальній Греції. Міфологія свідчить про такі жертвопринесення і на Криті (легенда про Мінотавра). За звичайних обставин мінойці та греки приносили в жертву тварин, але при події катастрофічного характеру стародавні в розпачі вдавалися і до людських жертвопринесень. Так, Плутарх повідомляє про те, що Фемістокл приніс в жертву трьох людей, щоб забезпечити собі перемогу в битві при Саламіні.

Скелет людини, принесеної в жертву, належав добре складеному юнакові у віці вісімнадцяти років, ростом 165 сантиметрів. Ймовірно, юнак помер від втрати крові. Антропологи встановили, що він не був убитий каменями, що падали і не загинув від вогню.

Хто ж був жерцем-катом? Його скелет виявився в сусідньому приміщенні, звідки він не встиг втекти. Це був міцний, здоровий чоловік зростом 180 сантиметрів. Він впав обличчям до низу, руками намагався прикрити обличчя. На мізинці його лівої руки збереглося кільце зі срібла і заліза. Жрець був застигнутий катастрофічних підземних поштовхом.

Після цього землетрусу в храмі настав спокій на три з половиною тисячі років, поки археологи не порушили його стуком своїх лопат.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *