Чи була знайдена Троя. Частина третя.

Троя

Де був Пергам

В «Іліаді» не описані зав’язка війни («суд Паріса»), ні її перші дев’ять років. Все це викладено в іншій епічній поемі, написаній, за переказами, Стасіном Кіпрським і тому званою «Кіпріями». До нас вона дійшла у короткому переказі. «Іліада» містить лише окремі спогади про ці події. Але в таких спогадах хід подій виглядає дещо інакше, ніж у «Кіпріях». Героями «Іліади» геть забутий цілий етап війни: «Кіпріям», ахейці не відразу припливли до Трої. Спочатку вони збилися з дороги і потрапили в більш південну область — Тевтранію. Там довго воювали, але, зрозумівши свою помилку, повернулися в Грецію, через багато років зібралися знову і, нарешті, дісталися до Трої — Іліона.

Дивна якась історія, недолуга. Довго воювати, не міркуючи, де і з ким воюєш. Розібравшись, повернутися додому за море замість того, щоб пересунутися трохи північніше по берегу. Повернувшись, роз’їхатися по домівках і збиратися заново через багато років…
Американський історик Р. Карпентер помітив, що обидві експедиції — в Тевтранію і під Трою (в Троаду) — надзвичайно схожі, розвиваються однаково, за однією схемою, схожі епізоди відбуваються в тій же послідовності.

1. В обох випадках все починається зі зборів на півострові Авліда.
2. Обидва рази довго не могли відплисти з-за поганої погоди. У тому й іншому випадках віщун Калхас вдався до ворожіння.
3. При висадці в обох випадках місцевий вождь (у Тевтранії — Телеф, під Троєю — Гектор) вбиває ахейського героя.
4. Потім в обох випадках ахейці спустошують околиці.
5. Битва там і тут розігрується в долині річки (в Тевтранії — на Кайке, в Троаді — на Скамандрі).
6. В обох випадках за першими успіхами слідує поразка, і ахейці біжать до кораблів.
7. В обох випадках Патрокл намагається запобігти поразці, але невдало: у Тевтранії його ранять, в Троаді — вбивають.
8. В помсту Ахілл нападає на ватажка ворогів (там Телефа, тут Гектора) і женеться за ним, але наздогнати не може. Втікача зупиняє лише виверт божества, що допомагає Йому. У Тевтранії це Діоніс, в Троаді Афіна.
10. Як тут, так і там Ахілл вражає ватажка місцевих сил: Телефа він тяжко ранить, Гектора — вбиває.
11. На зворотному шляху буря розметала човни — в обох випадках.
12. По закінченні всього підприємства обидва рази у Агамемнона в Арголіді виявляється особа царського роду зі стану ворогів: у першому випадку — Телеф, у другому — Кассандра, дочка Пріама.

Карпентер робить цілком логічний висновок: тут не два оповідання, а дві версії одного оповідання. Не зрозумівши цього, але побачивши дії одних і тих же героїв в різних місцевостях, давній автор «Кіпрій» вирішив, що це два різних епізоди Троянської війни, і розставив їх послідовно, троянський за тевтранським (адже деякі герої загинули), а пояснення підшукав сам: збилися з шляху.

Чи знав Гомер Тевтранську версію? Знав. Адже у нього Ахілл згадує, як він побував на острові Скірос, там місцева царівна народила йому сина. А Скірос — це на шляху до Тевтранії, а не в Троаду. Але про Телефа і про повторне плавання Гомер мовчить.

Мабуть, Гомер не прийняв цю розповідь за окрему історію, що проходила в іншій місцевості. Може бути, тому, що дуже погано знав географію Малої Азії за межами двох областей: Троади, де він побував, і узбережжя між річками Кайстром і Меандром з найближчими островами, де була його батьківщина. Лікія для нього, то на південному березі Малої Азії (там вона й була), то в самій Троаді на півночі, Кілікія — то десь дуже далеко (так воно і є), то на кордоні з Троадою. Бачачи, що грецькі герої в обох оповіданнях одні і ті ж і ті ж події, але вороги іменуються по-різному, місцевості ж, а часом і самі греки носять різні назви, Гомер вирішив просто, що у героїв, племен і місцевостей подвійні, іноді потрійні імена. Деякі з «додаткових» імен він відкинув, інші залишив у додаток до перших.

Дуже цікава історія сталася з ахейським укріпленим табором. По якійсь з розповідей, ахейці побудували на місці висадки фортецю біля самого берега — зі стінами, вежами і ровом навколо. Ця фортеця реально існувала і збереглася до рубежу нової ери на тевтранському березі — там її добре знав Страбон під ім’ям Гавань Ахейців. Гомер включив цю фортецю в свою розповідь, хоча нічого не знав про реальну Гавань Ахейців у Тевтранії. Але будучи в Троаді, він бачив, що навпроти Трої на березі немає не тільки ніякої ахейської фортеці, але й найменших слідів її. Тому він ввів в «Іліаду» розповідь про нараду богів, на якій вирішено по закінченні війни фортецю змити (то морем, то річками), так, щоб від неї не залишилося і слідів! А гомерознавці довго шукали (і зараз шукають) сліди природної катастрофи, яка б могла обрушити частину берега з фортецею в море.

Тепер — вирішальна деталь: головним містом Тевтранії в наступні часи був Пергам. Це фортеця, розташована на високій горі. Там є і сліди проживання в VIII столітті до нової ери. Ось звідки потрапив в «Іліаду» Пергам! Чудово, що в «Іліаді» Зевс співчуває троянцям (згадуючи, що вони приносять йому рясні жертви), а Афіна — ахейцям. Між тим в «священному Іліоні» є саме храм Афіни, а храму Зевса немає. А ось знаменитий Пергамський вівтар — це ж як раз храм Зевса, і на його Великому фризі зображено боротьбу Зевса з титанами, а на Малому фризі — подвиги Телефа, його боротьба з Ахіллом. Пергамський вівтар побудований набагато пізніше гомерівського часу, але зазвичай храми того чи іншого бога зводилися на місцях, де саме культ цього бога був традиційним.

Отже, Пергам «Іліади» був в Пергамі. А Троя?

А чи була Троя

Той же Карпентер, який блискуче впорався з загадкою Пергама, зупинився в розгубленості перед Троєю. «Але Троя йде крізь пальці», — визнав він.

Гомер все-таки добре знав країну навколо Іліона (пізніше її назвали Троадою), він перераховує багато невеликих містечок в ній. Іншої Трої серед них немає. Ні, як вже сказано, і могили Троя — тільки могила Мулу. Значить, і іншої, справжньої Трої не було в Троаді, принаймні, до часу Гомера. Правда, жителі Іліона іменуються у Гомера не ілійцями, а саме троянцями. Але ж схожий статус мають у поемі і дарданці: вони не союзники (стійка формула: «троянці, дарданці і союзники»), і в них немає власного окремого місця проживання. Підтвердженням того, що до часу Гомера троянці і дарданці були вже легендарними і майже міфічними, служить приведена ними генеалогія царів Іліона: по ній і Дардан і Трой — предки Мулу, засновника міста.

І знову випливає старе питання, яке стало після розкопок Шлімана єретичним: «А чи була Троя?». Саме так назвав свою статтю 1975 року покійний Ернст Мейер, самий солідний шліманознавець. Багато істориків XIX століття вважали, що Троя — міф. Такі корифеї міфологічної школи, як Макс Мюллер, оксфордський друг Шлімана (єдиний з опонентів, з яким той товаришував), бачили в Троянській війні натуралістичну переробку стародавніх міфів про битву світла з темрявою, Троя — повітряний замок, міраж. Але звідки її ім’я? Макс Мюллер вважав, що міфи були в ході історизації прив’язані до реальної Трої на Скамандрі. Але на Скамандрі адже лежав, як з’ясовується, Іліон!

Де шукати Трою

Сам автор статті «А чи була Троя?» схилявся до старої ідеї; реальна Троя знаходилася десь у Греції. Цю ідею висловлювали свого часу найвизначніші гомерознавці: У. фон Валамовіц-Меллендорф, Е. Бете та інші. Вони звернули увагу на дивну обставину: у багатьох троянських героїв чисто грецькі імена, у троянців ті ж боги, що у греків, ті ж звичаї. Могила Гектора, за деякими древнім авторам, перебувала в Греції, в беотійських Фівах. Там, судячи з тих же давніх авторів, воювали батько Діомеда і сам Діомед — один з головних супротивників Гектора по «Іліаді».

Боги Apec і Афродіта, яких Діомед ранить в «Іліаді» за намовою Афіни, — це міські боги Фів. Висновок: легенда про боротьбу між грецькими героями (Ахіллом, Діомедом, Аяксом проти грека ж, фіванця Гектора), що відображає суперництво давніх мікенських центрів, була з переселенням конкуруючих груп перенесена в Малу Азію і приурочена до Іліону. Значить, і Трою треба шукати в Греції.

Перенесення стародавніх грецьких героїв на малоазійський грунт дуже вірогідне. Підтвердження отримано при розшифровці мікенських табличок XIII століття — там є імена Гектора, Ахілла, Аякса. Але немає назви «Троя». Пізні селища з ім’ям «Троя» — зовсім в іншій області, Аттиці. Вони, звичайно, всього лише відгомін популярності гомерівського епосу в Афінах.

Р. Карпентер і частково Т. Уебстер переміщують події Троянської війни (у початковому варіанті) в Єгипет і пристосовують її до нападу «народів моря» на Єгипет в XIII—XII століттях. Ідея не позбавлена підстав: мікенські міфи пов’язують предка данайців Даная з Єгиптом, а в «Іліаді», «Одіссеї» та «Кіпріях» багато непотрібних ніби для сюжету «заїздів» Олени й Менелая в Єгипет. Можливо, це неприбрані сліди єгипетського походження частини сюжету. Однак, крім усього іншого, троянців треба шукати поруч з дарданцями, а ті були у війську хетів, тобто в Малій Азії.

У часи Шлімана про хеттів практично ще нічого не було відомо. З тих пір виявлений при розкопках багатющий архів хеттів на глиняних табличках. У хетських документах згадуються обидві держави — і Іліон, і Троя. Іліон у Гомера мав форму «Іліос», а, судячи з низки ознак, ще раніше на початку цього слова стояв звук, близький до англійського (або білоруським «у» в слові «бивау», тобто «бував»). Значить, Віліос. Лінгвісти реконструювали цю форму слова ще в позаминулому столітті, нічого не знаючи про хеттів. У хетських документах, прочитаних в XX столітті, якась країна на заході Малої Азії, що входила в сферу впливу хетів з XVII по XIII століття до нової ери, називається Вілюса. У XIII столітті до нової ери в ній править цар Алаксандус — до нас дійшов його договір з хетами. Ще півстоліття тому Е. Форрер впізнав у ньому Олександра з «Іліади».

Троя згадується лише в одному хеттському документі — «Хроніці Тудхаліяса IV» (XIII століття) і має в цьому тексті форму «Труйя» або, по іншому читання, «Таруйса», де «са», як і в слові «Вілюса», — суфікс: якщо «Вілюса» означало «Вілова (країна)», тобто країна Вілі (Мулу), то «Таруйса» — країна Таруя (грецького Троя). Так нерідко називали і руські міста: Ярославль — місто Ярослава, Борисов місто Бориса.

Саме істотне в «Хроніці» Таруйса згадується поряд з країною Вілюсією (прикметник від Вілюси) і поруч з нею. Значить, для хеттів це дві різних і сусідніх країни. Оскільки Іліонська держава з двох сторін (з заходу і з півночі) омивається морем, то сусідити з нею Таруйса могла лише з півдня, південного заходу або сходу. А чи не можна уточнити напрямок і відстань?

У «Хроніці» обидві країни входять в список двадцяти двох периферійних малоазійських країн, що оголосили війну хеттам, і стоять у цьому списку останніми: № 21 — Вілюсія, № 22 — Таруйса (або Труйя). В якому порядку перераховувалися країни? Є ще два документи — той же договір з Алаксандусом і табличка Арнувандаса III. В обох документах (а вони належать різним століттям!) згадуються деякі країни зі списку Тудхаліяса, і згадуються в тому ж порядку. Це може означати тільки одне: порядок був географічний.

Тоді залишається помістити на карту хоча б декілька пунктів зі списку Тудхаліяса, щоб стало ясно, в яку сторону від Іліона треба рухатися на пошуки Трої. Тут наведу тільки два пункти (хоча приблизно можна визначити ще кілька). Ці два: № 8 — Коракесій (Каркіса) на південному березі Малої Азії і сам Іліон. Отже, перелік починався від південно-східного кута Малої Азії і просувається по її узбережжю до Іліону, звідки повинен був повернути на схід по південному березі Мармурового моря. Як далеко на схід? Розрахунок дає середню відстань між пунктами менше ста кілометрів, але це, звичайно, дуже приблизна прикидка.

Пройшовши трохи більше, ми опинимося біля річки Тарсій. Між річкою і областю Тарсією (важко сказати, чи випадкове співзвуччя з назвою міста) знаходилося озеро Асканія поблизу річки Сангарій. Тут, за спогадами царя Пріама в «Іліаді» (пісня III, вірші 184-190), він у союзі з фрігійцями бився проти амазонок.

Якщо в «спогадах» Пріама міститься зерно історичної реальності, то царство Пріама мало розташовуватися на захід від цих місць – в районі річки Тарсій та Афнітського озера, в яке вона впадає. Десь там археологам належить, може, побачити і розкопати руїни історичної Трої — городища XIV—XII століть до нової ери, загибле і не відновлене (інакше б греки про нього знали).

У якого з цих міст — Іліона, Пергама або Трої — відбувалися події Троянської війни і чи відбувалися взагалі — це зовсім інше питання.

Автор: Л. Клейн.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *