Чи була знайдена Троя. Частина друга.

Троя

Міраж збігу

В умах засіло: розкопки Шлімана і Блегена підтвердили… Посилаються зазвичай тепер на трактування Блегена, солідного, першокласного археолога. Розкопки він дійсно провів бездоганно. Інтерпретації ж його тут часом, як і в деяких інших випадках, спірні.

Вважається, що після своїх розкопок Гіссарліка Блеген наочно довів подвійний збіг виявленого міста (шар Vila) з епічною Троєю — за обставинами і за часом. Троя посварилася з ахейцями — і ось ознаки розриву з ними: скоротився імпорт мікенської кераміки. Троя була обложена і узята ахейцями — і ось сліди облоги, штурму, розгрому; в шарі пожежі знайдені скелети убитих — і поруч ахейський наконечник стріли. У античних істориків були деякі розбіжності в зазначенні дати Троянської війни, але все ж розбіжності невеликі: всі дати розміщуються в межах XIV—XII століть до нової ери. Здебільшого греки вважали, що Троя впала в XIII столітті до нової ери. Саме до XIII століття і відноситься кераміка, знайдена у Vila шарі Гіссарліка (Блеген датує розгром приблизно 1240 роком). Отже, встановлено, наче факт штурму і час його.

Обидва збіги ілюзорні. Облога? Штурм? Розгром? Але яка давньосхідна фортеця, запитує німецький археолог Р. Гахман, не піддавалася облозі, штурму, розгрому? У XIII—XII століттях загинули багато міст самої Греції. Тоді ж впало Хетське царство в Малій Азії — без жодної участі ахейців. Наконечник стріли Блеген відніс до ахейської помилково: ті надіваються на древко втулкою, а цей встромляється черешком. Ніяких інших свідчень ахейської присутності тут взагалі немає.

Не пощастило Блегену і з датуванням падіння Трої. Він виходив з того, що в Гіссарлик навіть після пожежі ще надходила така імпортна мікенська кераміка, яка в Греції виготовлялася тільки до занепаду ахейських держав. Це добре відповідає давнім переказам, за яким мікенські держави загинули два покоління після Троянської війни. «Черепки» взагалі грають для археології особливу роль, тому про відкриття та припущення, що стосуються їх, тут доведеться розповісти досить докладно.

У визначенні керамічних стилів Блеген спирався на класичну роботу шведа Фурумарка. Але сам Фурумарк, ознайомившись з керамікою з Гіссарлика, зазначив, що Блеген невірно розподілив черепки стилям. Були погрішності і в блегенівській методиці аналізу: наприклад, простежуючи сорти кераміки по верствам, він за одиницю підрахунку брав будь-який уламок — дрібний черепок і майже цілу посудину. Коли ж Блеген натикався на кераміку, що «не підходить» до Трої, він чесно фіксував її в документації, але при аналізі… не враховував. Приймав за випадкову…

Нещодавно декілька археологів незалежно один від одного зайнялися ретельним вивченням привізної мікенської кераміки Гіссарлика, простеживши її зміни від шару до шару, від «горизонту» до «горизонту» (шар складається з декількох «горизонтів»). В основу клали цілі судини і великі уламки і не відкидали нічого.

Виявилося, що надходження в Гиссарлик кераміки з мікенських держав часу їх розквіту припинилося не тільки задовго до пожежі, але ще і до землетрусу, що зруйнував попереднє, шосте місто. Пізня кераміка цього стилю взагалі не надходила ні в Гіссарлик, ні в інші міста Малої Азії або на прилеглі острови. Стало бути, у другій половині XIII століття ахейцям було вже не до торгівлі і не до плавань у Малу Азію (саме тоді лиха обрушилися на ахейців материкової Греції). Немає і ранньої кераміки подальшого стилю — часу занепаду, а більш пізня кераміка цього стилю з’являється, але — от несподіванка! — теж ще в шарі VI, у верхньому його горизонті, тобто знову-таки до землетрусу.

В шарі Vila (нібито від міста, обложеного ахейцями) взагалі дуже мало кераміки стилю, що відноситься до часу занепаду, і вона не з Греції, це місцевий, малоазійський варіант того ж стилю. Над пожарищем відразу знову з’являється (в дуже невеликій кількості) імпортна грецька кераміка, але навіть не наступного за часом, а більш пізнього — протогеометричного стилю, та це вже не початок Темних віків. Виходить, що згоріле місто існувало і через століття після загибелі ахейських держав Греції. Ахейські армії не тільки не штурмували його, але й не могли штурмувати: їх вже не було. Місто спалено в XI столітті. Ким це інше питання.

Після цього пагорб, принаймні, двічі або тричі піддавався вторгнення чужинців, перш ніж у вже запустілі місця прийшли перші грецькі колоністи античного часу (рубіж VIII—VII століть), побудували нове місто зі старим ім’ям — Іліон.

Ми повинні рахуватися з реальністю: в матеріалах розкопок немає рішуче ніяких підтверджень ідеї, що Гіссарлик — це Троя. А факти, що суперечать їй, є. Так вважають ряд сучасних археологів: Р. Гахман, X. Подцувейт. Ю. Коб. Мені ж видається можливим не зупинятися на запереченні.

Перш за все, уточнимо формулювання. У Гомера обложене місто називається то Троя, то Іліон. В античний час (з VII століття до нової ери) існувало грецьке місто в Малій Азії, що носило стародавнє ім’я Іліон. Славне ім’я! Олександр Македонський навіть подумував, чи не звернути це священне місто в свою «столицю світу». Ще до Шлімана біля пагорба Гіссарлик були знайдені камені з написами, які не залишили сумніву: античний Іліон знаходився тут. Судячи зі знахідок ранньої грецької кераміки, ще при Гомері (якщо він жив у VIII столітті) греки утвердилися на цьому узбережжі, а через кілька десятиліть після Гомера звели саме тут свій Іліон. Багато особливостей цієї місцевості досконально враховані і описані в «Іліаді» — явно не з чуток.

Поет бачив ці місця, побував тут. Так, він знає, що місто видно з гір Іди і Самофра – киї, що в околиці біля джерел є вибоїни в кам’янистому грунті і там жінки полощуть білизну (вибоїни і зараз показують туристам), що біля Скейської брами стоїть дуб, а віддалік — курган, і так далі.

Будучи тут, Гомер, звичайно, бачив руїни стародавнього міста — як ми тепер знаємо, тоді вони ще не встигли зарости землею, тобто не були занесені сміттям пізніших століть (а уявлення про те, що Гомер був сліпий, давно залишено). Безсумнівно, саме цю, що лежала в руїнах фортецю і Гомер і всі греки вважали древнім Іліоном, а значить і Троєю. У цьому сенсі Шліман знайшов Гомерову Трою. Але греки тільки при Гомері колонізували тутешні місця. До того вони грекам ніколи не належали. Місто якийсь час було покинуте, лежало у руїнах, а походи сюди мікенських предків грецького народу могли відбуватися лише мінімум за чотири століття (а то і за п’ять-шість століть) до грецького переселення. Так чи вірно визначили сучасники Гомера місцезнаходження легендарного міста?

Три імені

Є підстави думати, що стародавній Іліон дійсно знаходився тут. Адже греки застали навколо руїн місцеве населення — нащадків тих, хто жив у місті і навколо нього до перерви в життя. Це засвідчено археологічно. Місцеве населення, швидше за все, передало прибульцям стародавнє ім’я і знання: ось він, Іліон. Здавалося б, тут питання і вичерпане. Ну а як же тоді бути з невідповідністю розкопаного міста тому легендарному, яке було обложене і взяте ахейцями? Як бути з відсутністю в Гісарлику взагалі шару, який би підходив до заданим «Іліадою» параметрам? Для Гомера Троя — друге ім’я Іліона.

Однак біля міста Гомер знає «курган Мулу» — міфічного засновника Іліона, але могила Троя, міфічного родоначальника троянців, йому не відома.

Мало того. В «Іліаді» у міста є ще й третє ім’я — Пергам. Так Гомер називає то цитадель з царською резиденцією всередині міста, то весь пагорб, на якому вона стоїть, то все місто, а жителів його — пергамлянами. Між тим в розкопаному Гісарлику була лише одна фортеця.

Добре б тільки назва міста двоїлася-троїлася. У греків, що облягали місто, теж в «Іліаді» три загальних назви: ахейці, данайці та аргівяни. Вживаються вони упереміж.

Далі. У призвідника всієї війни, Паріса, є друге ім’я — Олександр. У його племінника теж два імені — Скамандрій і Астіанакс. Біля річки, на якій стоїть місто, теж два: Скамандр і Ксанф. І так далі. Сам Гомер був цим здивований і, стикаючись з такими казусами, інший раз пояснював: одне ім’я – від богів, інше від людей. Наявність третього він пояснити не міг.

На жаль, з трьох імен міста одне, Пергам, вживається в «Іліаді» дуже рідко, і його поки що доведеться залишити в стороні. Але два інших імені зустрічаються часто і мають, як це властиво фольклорній традиції, постійні, неодноразово повторювані з ними епітети. Епітетів цих всього сімнадцять — одинадцять при слові «Іліон» і вісім при слові «Троя». Тобто тільки два епітета у цих імен загальні — «міцностіна» і «обжита». Інші різні.

Чи не пояснюється це потребами ритму? Ні, там і тут є епітети з однаковим ритмічним малюнком, а два епітета і зовсім адже загальні. Зате за змістом чітке розходження. «Святий» Іліон названо двадцять три рази, Троя жодного разу, хоча цим словом іноді характеризуються інші міста. Тільки Іліон завжди описується епітетами «крута», «обдувається вітрами» (все це підходить до розкопаної фортеці), а Троя — ні. Зате тільки Троя — «простора» (явно не підходить до Гіссарлика), «широковулична», «з глибоким багатим грунтом».

Підрахунки, далі, показали, що співвідношення імен «Іліон» і «Троя» змінюється від голови до голови, співвідношення різних найменувань греків теж. Звичайно, це могло бути і випадковим розкидом. Але ні: в тих розділах, де вищий відсоток появи «Іліона», вище і відсоток «данайців» з «аргівянами» (разом узятих), а в тих, де краще проступає «Троя», там поза конкуренцією «ахейці». (Якщо кому-небудь захочеться перевірити такі закономірності, то треба користуватися грецьким текстом, так як перекладачі вільно замінювали ці слова, вважаючи їх абсолютними синонімами.)

Якщо пригадати, що свою інформацію про мікенське минуле Гомер міг отримати тільки з усних легенд, та й сам явно вихований на фольклорній традиції, то залишається запідозрити, що відбулося злиття декількох версій мікенської легенди про заморський похід та облогу міста в Азії — версій, приурочених до різних містах. Де був (була) Іліон, ми вже знаємо. Де ж знаходилися два інші?

Далі буде.

Автор: Л. Клейн.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers