Автограф Аскольда?

Шутерадський рунічний напис

Сповнена таємниць історія багатьох європейських народів. В якійсь мірі відкрити завісу невідомого дозволяє розшифровка Збережених до нас пам’ятників писемності. Одна з таких загадок – так званий Шутерадський рунічний напис, знайдений у 1928 році в Болгарії біля села Ситово поблизу руїн стародавнього міста Шутерада.

Древня земля Фракії піднесла історикам непросту задачу. Вирішити її намагалися багато вчених та ентузіастів, варіанти тлумачення цього напису були дані болгарським академіком Іваном Грошевим, проте задовільної розшифровки, на мою думку, не було проведено.

Що ж це за напис? Якою мовою він написаний? Перш за все, характер письма дає підставу віднести його до розряду так званого рунічного письма. Науці відомі такі види рун: руни Готланду, шведсько-норвезькі руни, датські і пунктировані руни. Слід врахувати, що напис міг бути зроблений на змішаній мові, своєрідному симбіозі давньогерманських і давньослов’янських мов, які досить схожі одна з одною своїми коренями.

Багато вчених вважають, і небезпідставно, основою рунічної писемності етруські письмена. До нас же вони дійшли як спадщина скандинавських народів. Скандинавські мови відносяться до північної підгрупи індоєвропейської сім’ї мов і включають в себе датську, шведську, норвезьку, ісландську та фарерську мови. Із скандинавів походили знамениті вікінги. Вони борознили моря, долали величезні відстані не тільки по річках, але й по суші в пошуках військової здобичі і слави. З давніх часів німецькі і слов’янські племена жили в безпосередній близькості один від одного. Вони були дружніми сусідами – і вони ж були ворогами.

Відомо, наприклад, що після 862 року вікінги Аскольд і Дір захопили Київ і стали на чолі Київської Русі. До періоду 865-867 р. відноситься похід князя Аскольда на Візантію, про закінчення якого є суперечливі свідчення. Деякі джерела, наприклад, вказують на прийняття християнства Аскольдом. Своєрідно це підтверджує і константинопольський патріарх Фотій: «горезвісні руси прийняли християнство».

Після дешифрування Шутерадського напису мені стало ясно, що саме в той період історії, за часів Аскольда і Діра, і був зроблений цей напис, можливо – самим Аскольдом. При дешифруванні я шукав систему, що дозволяє відносно просто читати існуючі рунічні написи, і знайшов її. Опускаючи подробиці поетапної розшифровки, наведу лише свої припущення, які дозволили прочитати цей напис. Аналогічні допущення приймаються при розшифровці будь-яких скандинавських рун.

1) Різні за формою елементи напису відповідають одному аналогу латинського алфавіту (одному звуку).
2) Злегка змінені за формою елементи напису відповідають різним аналогам латинського алфавіту. Зміни зовні виявляються в закономірному зламі або в різних видах кривизни елемента.
3) Деякі елементи є поєднанням двох знаків, вони відповідають будь-яким двом буквам латинського алфавіту.

Наведемо приклади розшифровки букв. Звук «I» так само, як і в скандинавських рунах, представлений прямою лінією, рівної по висоті – ширині написи. Знак звуку «М» схожий з написанням цієї букви у народу гікосов, тобто зображений у вигляді птаха.

«S» – відповідають три різних елемента. Перший являє собою елемент, схожий на «I», але відрізняється меншою висотою і наявністю прямого зламу в середній частині. Другий відповідає зображенню в шведсько-норвезьких і пунктирних рунах, представляє коротку пряму у верхній частині по ширині поля письма. Третій вид аналогічний рунам Готланду, датським і пунктирним. Значення «о» представлено елементом, близьким до шведсько-норвезьких рун, тобто пряма з коротким бічним відгалуженням, що закінчується нижче стрижневої лінії. Значенню «G» відповідають два види елементів: перший – хрест, причому лівий нижній елемент хреста зігнутий майже перпендикулярно до нижньої лінії, що утворює поле напису; другий – подібний шведсько-норвезьким рунам, датським і пунктирним.

Значенню «N» відповідає елемент, подібний алфавіту гікосів і фінікійців, – злегка хвиляста пряма. А значенню «J» – елемент у вигляді двох пересічних ліній – він по зображенню подібний алфавіту гікосів і фінікійському. Такий же знак позначає і «D», з тією лише різницею, що в нижній частині додана коротка перпендикулярна пряма. Значенням «Z» відповідає елемент у вигляді плавно зігнутої, яскраво вираженої прямої, такої ж, як в алфавітах гікосів і фінікійців. Значенням «Т» – елемент, такий же, як в рунах Готланду. «А» нагадує давньогрецьку букву «альфа». Можливо, тут вона читається як «аз».

Весь напис складається з п’ятнадцяти слів. Три з яких є іменами власними, сім слів мають давньослов’янські коріння, а п’ять слів – яскраво виражені стародавньонімецькі. Після аналізу коренів цих слів мною було отримано: «В ім’я Господа Бога брата матері священного духу Родопи Сігірн остов нежитловий печери добровільно позначив на камені князь Аскольд».

Автор: О. Філіпчук.

P. S. Старовинні літописи розповідають: А ще було б цікаво, якби на старовинному написі, залишеному начебто самим Аскольдом ще виявилась якась давня реклама, там пропозиція відвідати якийсь трактир, де смачно годують, як от різні смачні страви можна замовити тут.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *