Візантія і Візантійська імперія – шматочок античності в середні віки

Візантія

Зміст:

  • Де знаходиться Візантія

  • Історія Візантії

  • Падіння Візантії

  • Культура Візантії

  • Релігія Візантії

  • Мистецтво Візантії

  • Византія, видео

    Той великий вплив, який справила в епоху похмурого середньовіччя Візантійська імперія на історію (а також релігію, культуру, мистецтво) багатьох європейських країн (включаючи нашу) важко охопити в рамках однієї статті. Але ми все ж спробуємо це зробити, і максимально розповісти вам про історію Візантії, її побут, культуру і багато чому іншому, одним словом, з допомогою нашої машини часу відправити вас у часи найвищого розквіту Візантійської імперії, отже влаштовуйтеся зручніше і поїхали.

    Де знаходиться Візантія

    Але перш ніж вирушити в подорож у часі, спершу давайте розберемося з переміщенням у просторі, і визначимо де ж знаходиться (точніше знаходилась) Візантія на карті. Насправді в різні моменти історичного розвитку кордони Візантійської імперії постійно змінювалися, розширюючись в моменти розвитку і скорочуючись в періоди занепаду.

    Візантія на карті

    Наприклад, на цій карті Візантія показана в період свого розквіту і як ми бачимо в ті часи вона займала всю територію сучасної Греції і Туреччини, частину території сучасної Болгарії та Італії і численні острови в Середземному морі.

    В епоху правління імператора Юстиніана територія Візантійської імперії була ще більше, і влада візантійського імператора простягалася також на Північну Африку (Лівію та Єгипет), Близький Схід (у тому числі славне місто Єрусалим). Але поступово їх звідти почали витісняти спочатку перси, з якими Візантія протягом століть перебувала у стані перманентної війни, а потім і войовничі арабські кочівники, які несли у своїх серцях знамена нової релігії – ісламу.

    Візантія на карті в момент занепаду

    А тут на карті показано володіння Візантії в момент її занепаду, в 1453 році, як бачимо в цей час її територія скоротилася до Константинополя з навколишніми територіями та частини сучасної Південної Греції.

    Історія Візантії

    Візантійська імперія є спадкоємицею іншої великої імперії – Римської. В 395 році, після смерті римського імператора Феодосія І відбувся поділ Римської імперії на Західну і Східну. Поділ цей був викликаний політичними причинами, а саме у імператора було два сина, і ймовірно, щоб нікого з них не обділити старший син Флавій став імператором Східної римської імперії, а молодший син Гонорій – відповідно імператором Західної римської імперії. Спершу поділ цей був чисто номінальним, і в очах мільйонів громадян наддержави античності це була все та ж одна велика Римська імперія.

    Але як ми знаємо поступово Римська імперія стала хилитися до своєї загибелі, чому в чималому ступені сприяли як падіння моралі в самій імперії, так і хвилі войовничих варварських племен, що то і діло нападали на межі імперії. І ось вже в V столітті Західна римська імперія остаточно занепала, вічне місто Рим було захоплене і розграбоване варварами, епосі античності прийшов кінець, настало середньовіччя.

    Але Східна римська імперія завдяки щасливому збігу обставин вціліла, центр її культурного і політичного життя сконцентрувався навколо нової столиці імперії Константинополя, який став в середні віки найбільшим містом в Європі. Хвилі варварів пройшли стороною, хоча, зрозуміло, теж мали свій вплив, але наприклад, від лютого гунського завойовника Аттіли правителі Східної римської імперії розсудливо вважали за краще відкупитися золотом, ніж воювати. Та й руйнівний порив варварів був спрямований саме на Рим і Західну римську імперію, що врятувало Східну імперію, з якої після падіння Західної імперії в V столітті і утворилася нова велика держава Візантія або Візантійська імперія.

    Хоча населення Візантії і складалося переважно з греків, вони завжди відчували себе спадкоємцями Римської імперії і називали відповідно – «ромеями», що по-грецьки означає «римляни».

    Вже з VI століття за правління блискучого імператора Юстиніана і його не менш блискучої дружини Феодори (на нашому сайті є цікава стаття про цю «першу леді Візантії», переходьте за посиланням) Візантійська імперія починає потихеньку відвойовувати території зайняті в свій час варварами. Так візантійцями у варварів лангобардів були захоплені значні території сучасної Італії, що колись належали Західній римській імперії, влада візантійського імператора простягається і в північну Африку, тамтешнє місто Олександрія стає важливим економічним і культурним центром імперії в цьому регіоні. Військові походи Візантії простягаються і на Схід, де протягом кількох століть йдуть безперервні війни з персами.

    Саме географічне положення Візантії, що розкинула свої володіння відразу на трьох континентах (Європі, Азії, Африці) зробило з Візантійської імперії своєрідний місток між Заходом і Сходом, країною, в якій змішалися культури різних народів. Все це наклало свій відбиток на суспільне і політичне життя, релігійно-філософські ідеї і звичайно ж мистецтво.

    Константинополь

    Умовно історію Візантійської імперії історики поділяють на п’ять періодів, приведемо їх короткий опис:

    • Перший період розквіту імперії, її територіальних експансій за імператорів Юстиніана і Іраклія тривав з V по VIII століття. У цей період відбувається активний світанок візантійської економіки, культури, військової справи.
    • Другий період почався з правління візантійського імператора Лева III Ісавра, він тривав з 717 по 867 рік. У цей час імперія з одного боку досягає найбільшого розвитку своєї культури, але з іншого він супроводжується численними заворушеннями, в тому числі релігійними (іконоборством), про що напишемо детальніше далі.
    • Третій період характеризується з одного боку закінченням смут і переходу до відносної стабільності, з іншого постійними війнами з зовнішніми ворогами, він тривав з 867 по 1081 рік. Цікаво, що в цей період Візантія активно воює зі своїми сусідами болгарами і нашими далекими предками, русичами. Так, саме на цей період припадають походи наших Київських князів Олега (Віщого), Ігоря, Святослава на Царгород (як на Русі називали столицю Візантії Константинополь).
    • Четвертий період почався з правління династії Комнінів, перший імператор Олексій Комнін зійшов на візантійський престол у 1081 році. Також цей період відомий як «Комнінське відродження», назва говорить сама за себе, в цей період Візантія відроджує свою культурну і політичну велич, що дещо поблякла після смут та постійних воєн. Комніни виявилися мудрими правителями, вміло балансуючи в тих непростих умовах, в яких опинилася Візантія в той час: зі Сходу кордони імперії все активніше тіснили турки-сельджуки, з Заходу дихала католицька Європа, яка вважала православних візантійців відступниками та єретиками, що не набагато краще за невірних мусульман.
    • П’ятий період характеризується занепадом Візантії, який призвів, в результаті, до її загибелі. Він тривав з 1261 року по 1453 рік. У цей період Візантія веде відчайдушну і нерівну боротьбу за виживання. Османська імперія, нова, на цей раз мусульманська наддержава середньовіччя, остаточно змела Візантію.

    Падіння Візантії

    Які ж основні причини падіння Візантії? Чому імперія, яка володіла такими великими територіями і такою могутністю (як військовою, так і культурною) впала? В першу чергу найважливішою причиною стало посилення Османської імперії, по суті, Візантія стала однією з перших жертв, згодом османські яничари та сипахи чимало нервів потріпають і багатьом іншим європейським народам, дійшовши навіть до Відня у 1529 році (звідки їх виб’ють тільки об’єднаними зусиллями австрійські та польські війська короля Яна Собеського).

    Але крім турків Візантія мала і ряд внутрішніх проблем, постійні війни виснажили цю країну, багато територій, якими вона володіла в минулому, виявилися втраченими. Позначився і конфлікт з католицькою Європою, що вилився в четвертий хрестовий похід, спрямований не проти невірних мусульман, а таки проти візантійців, цих «неправильних православних християн-єретиків» (з точки зору католиків-хрестоносців, звісно). Чи варто говорити, що четвертий хрестовий похід, результатом якого стало тимчасове завоювання Константинополя хрестоносцями і утворення так званої «Латинської республіки» був ще однією важливою причиною подальшого занепаду і падіння Візантійської імперії.

    Також падінню Візантії чимало сприяли й численні політичні смути, що супроводжували заключний п’ятий етап історії Візантії. Так, наприклад, візантійський імператор Іоанн Палеолог V, який правив з 1341 по 1391 роки, скидався з престолу цілих три рази (цікаво, що спершу своїм свекром, потім сином, потім онуком). Турки ж вміло використовували інтриги при дворі візантійських імператорів у своїх корисливих цілях.

    У 1347 році по території Візантії прокотилася найстрашніша епідемія чуми, чорної смерті, як називали цю хворобу в середні віки, епідемія забрала приблизно третину жителів Візантії, що стало ще однією причиною послаблення і падіння імперії.

    Коли стало зрозуміло, що турки от-от зметуть Візантію, остання стала знову шукати допомоги у Заходу, але з католицькими країнами, а також римським папою відносини були більш ніж натягнуті, на допомогу прийшла тільки Венеція, чиї купці вигідно торгували з Візантією, а в самому Константинополі був навіть цілий венеціанський купецький квартал. В цей же час Генуя, що була торговим і політичним противником Венеції, навпаки всіляко допомагала туркам і була зацікавлена в падінні Візантії (в першу чергу з метою доставити проблем своїм торговим конкурентам венеціанцям). Одним словом, замість того, щоб згуртується і допомогти Візантії встояти під ударом турків-османів, європейці переслідували свої особисті інтереси, жменька венеціанських солдатів і добровольців, все-таки відправлена на допомогу осадженому турками Константинополю вже нічим зарадити не могла.

    Облога Константинополя турками

    Облога Константинополя турками.

    29 травня 1453 року давня столиця Візантії, місто Константинополь впав (згодом був перейменований турками в Стамбул), разом з ним впала і колись велика Візантія.

    Культура Візантії

    Культура Візантії є продуктом змішання культур багатьох народів: греків, римлян, євреїв, вірмен, єгипетських коптів і перших сирійських християн. Найяскравішою частиною візантійської культури є її антична спадщина. Багато традицій часів античної Греції збереглися і трансформувалися у Візантії. Так розмовною письмовою мовою громадян імперії була саме грецька. Міста Візантійської імперії зберегли грецьку архітектуру, устрій візантійських міст, знов-таки був запозичений з античної Греції: серцем міста була агора – широка площа, на якій відбувалися народні збори. Самі міста були рясно прикрашені фонтанами та статуями.

    Кращі майстри та архітектори імперії зводили палаци візантійських імператорів у Константинополі, найзнаменитішим серед них є Великий імператорський палац Юстиніана.

    Великий імператорський палац Юстиніана

    Залишки цього палацу на середньовічній гравюрі.

    У візантійських містах активно продовжували розвиватися античні ремесла, шедеври тамтешніх ювелірів, майстрів, ткачів, ковалів, художників, цінувалися по всій Європі, майстерність візантійських майстрів активно переймали представники інших народів, зокрема слов’яни.

    Велике значення в громадському, культурному, політичному та спортивному житті Візантії мали іподроми, де проходили перегони на колісницях. Вони для ромеїв були приблизно тим же, чим для багатьох сьогодні є футбол. Були навіть свої, кажучи сучасною мовою фан-клуби вболівальників за ту чи іншу команду колісничих гончих. Подібно тому, як сучасні футбольні фанати ультрас, що вболівають за різні футбольні клуби час від часу влаштовують бійки і колотнечі між собою, також великими охочими до цієї справи були і візантійські фанати гонок на колісницях.

    Іподром у Візантії

    Але крім просто заворушень, різні угруповання візантійських фанатів, мали і сильний політичний вплив. Так одного разу рядова бійка вболівальників на іподромі призвела до найбільшого в історії Візантії повстання, відомого під назвою «Ніка» (буквально «перемагай», таким було гасло повсталих фанатів). Повстання вболівальників «Ніка» ледь не призвело до повалення імператора Юстиніана. Лише завдяки рішучості його дружини Феодори і підкупу лідерів повстання, його вдалося придушити.

    Іподром у Візантії

    Іподром в Константинополі.

    В юриспруденції Візантії безроздільно панувало Римське право, що дісталася у спадщину від Римської імперії. Причому саме у Візантійській імперії теорія римського права отримала свою остаточну форму, були сформовані такі ключові поняття як закон, право, звичай.

    Економіка у Візантії також багато в чому була обумовлена спадщиною Римської імперії. Кожен вільний громадянин платив у казну податки зі свого майна і трудової діяльності (подібна податкова система практикувалася і в стародавньому Римі). Високі податки часто ставали причиною масових невдоволень, а то і смут. Візантійські монети (відомі як ромейська монета) оберталися по всій Європі. Ці монети були дуже схожі на римські, але візантійські імператори зробили лише ряд незначних змін. Перші монети, які стали чеканитися в країнах західної Європи, в свою чергу були наслідуванням ромейських монет.

    монети у Візантійській імперії

    Так виглядали монети у Візантійській імперії.

    Великий вплив на культуру Візантії мала, звичайно ж, релігія, про що читайте далі.

    Релігія Візантії

    У релігійному плані Візантія стала центром православного християнства. Але перед тим, саме на її території утворилися найчисленніші громади перших християн, які вельми збагатили її культуру, особливо в частині будівництва храмів, а також у мистецтві іконопису, яке зародилося саме у Візантії.

    Поступово християнські храми стали центром суспільного життя візантійських громадян, відтіснивши в цьому плані античні агори та іподроми з їх буйними фанатами. Монументальні візантійські церкви, побудовані в V-X століттях, поєднують у собі як античну архітектуру (в якої християнські зодчі багато чого запозичили) так і християнську символіку. Самим прекрасним храмовим творінням в цьому плані з повним правом може вважатися церква святої Софії в Константинополі, перетворена згодом в мечеть.

    Церква святої Софії

    Мистецтво Візантії

    Мистецтво Візантії було нерозривно пов’язане з релігією, і найпрекраснішим, що воно дало світу, було мистецтво іконопису і мистецтво мозаїчних фресок, якими прикрашалися багато храмів.

    Візантійська мозаїка

    Правда з іконами була пов’язана одна з політично-релігійних смут в історії Візантії, відома як Іконоборство. Так називалася релігійно-політична течія у Візантії, яка вважала ікони ідолами, а отже такими, що підлягають винищенню. У 730 році імператор Лев ІІІ Ісавр офіційно заборонив шанування ікон. В результаті тисячі ікон, а також мозаїк були знищені.

    Згодом влада змінилася, в 787 році на трон зійшла імператриця Ірина, яка повернула назад шанування ікон, і мистецтво іконопису відродилося з колишньою силою.

    візантійська ікона

    Художня школа візантійських іконописців задала традиції іконопису для всього світу, в тому числі великим був її вплив і на мистецтво іконопису Київської Русі.

    Візантія, відео

    І на завершення цікаве відео про Візантійську імперію.

  • Напишіть відгук

    Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *