Університети середньовічної Європи. Продовження.

середньовічний університет

У різних містах – в Римі, Венеції, Флоренції – виникали гуртки освічених людей, об’єднаних спільними літературними і науковими інтересами. Один такий гурток з десяти учасників збирався в другій половині XVII століття в Парижі. Кардинал Рішельє запропонував членам гуртка перейти під покровительство короля, і в 1635 році офіційним едиктом було створено Академію, а десять учасників цього гуртка стали першими академіками. В їх обов’язки входила робота з вдосконалення французької літературної мови. Один з пунктів статуту Академії вимагав від академіків жити не далі ніж в 20 льє від столиці, щоб король в будь-який момент міг замовити оду. Члени академії іменувалися «безсмертними». До 1637 року їх стало двадцять, і цим вирішено було обмежитися.

Наступна, за часом організації академія виникла теж в Парижі і складалася з художників і скульпторів. Вони зазнавали утисків з боку членів братства святого Луки – цеху ремісничих живописців – і звернулися за допомогою до королеви Анни Австрійської. За королівським велінням, в 1648 році була створена Академія живопису, скульптури і архітектури і було заборонено під страхом великого штрафу втручатися в її справи. Для вступу в Академію було потрібно, щоб дванадцять її старійшин визнали кандидата досить компетентним в мистецтві.

Нарешті, в 1666 році Кольбер створив Французьку Академію наук. Її статут також передбачав крім дійсних членів і членів-кореспондентів ще вільних академіків, які не отримували платні; їм видавалися жетони за ходіння на збори. Спеціальним пунктом в статуті заборонялося особам, які балотуються в Академію, перед виборами просити у академіків голоси на свою користь.

У Росії одним з перших володарів наукового ступеня був Петро Васильович Посников: він навчався за кордоном в перші роки царювання Петра I і в 1692 році став доктором медицини в Падуанському університеті. Сам Петро I, будучи обраним членом Паризької Академії наук, писав французьким вченим; «Ми нічого більш не хочемо, як щоб через старанність… науки в кращій колір привести себе, яко гідного вашої компанії члена показати». Петро не втрачав найменшої можливості посилити в тодішньому суспільстві інтерес до знань. Коли була відкрита знаменита кунсткамера, то один з наближених Петра – Ягужинський – радив брати плату за вхід. Однак імператор не тільки зробив вхід безкоштовним, але ще наказав Шумахеру, який опікував кунсткамеру, відпускати спеціальні гроші для частування відвідувачів.

Петровські укази, які стосуються освіти, з типовою для них прямотою визначають якості, необхідні для студента: «новоприбулих учнів перевірити пам’ять і дотепність, а якщо здасться вельми тупий, не брати в Академію; а обаче матиме себе за велике цабе, що він дуже мудрий, а від таких немає гірше нероб». «Буде здасться чолов’яга непереможної злоби, наклепник, до бійки швидкий – вислати з Академії, щоб скаженому меча не давати».

Петро I помер незадовго до відкриття задуманої їм Академії. Передбачалося, що Академія буде не лише науковою організацією, а й навчальним закладом; кожному академіку пропонувалося мати кількох учнів.

До учнів ставилися з великою увагою: так, якщо кожному академіку передбачалося виділити для житла «по чотири камери», то учневі – по дві, а учневі з сім’єю – теж чотири (!). Квартири академіків звільнялися від солдатського постою – повинності, обов’язкової для багатьох станів. В одній з доповідей пропонується «тримати в академії економа доброго», щоб вчені, «… хоча в трактири, з бридкими спілкуючись, не навчилися б їх непотрібних звичаїв, понеже суть зразки такі, які в бездельнічество пропали і державного збитку більше, ніж прибутку, вчинили».

У проекті академічного статуту, складеного Ломоносовим, членам Академії пропонується збиратися двічі на тиждень. Пропонується заснувати медалі за старанне ходіння на збори. Вчений ступінь, або, як його називали, «градус», давав право на певний класний чин відповідно «табелю про ранги», так, академіки були в чині не менше прем’єр-майора.

Друкування наукових праць всіляко заохочувалося, так як, за зауваженням Ломоносова, «тим більше полювання авторів до твору зростає, чим швидше на світ виходять справи оних». При цьому «обов’язкового примірника», що залишається в бібліотеці Академії, спочатку не було; він з’явився пізніше, в 1783 році. Питання про дисципліну студентів не існувало: їм дозволялося під час зборів сидіти за стільцями академіків, щоб «привчатися до справ, по наукам, що відбувається»; брати участь в розмові можна було, лише відповідаючи на питання голови…

Втім, питання студентської етики спеціально обмовлялися сто років по тому і в університетському статуті: там студентам пропонувалося «обов’язкове відвідування лекцій» і заборонялося під час лекції «вираз знаків схвалення або несхвалення».

Якщо для студентів, що навчаються в Академії (ще до створення Московського університету), не була передбачена спеціальна форма одягу, то вже в кінці XVIII століття від них вимагається «зелений мундир» з білими гудзиками, на одній половині – герб імперії, на іншій – атрибути вченості.

У 1757 році була створена «Академія трьох зверхників мистецтв». Музика і спів не входили в число «зверхників», але у свій час існувала відповідна кафедра в Московському університеті. Втім, поняття університетського курсу наук в той час сильно відрізнялося від сьогоднішнього: в німецьких університетах до кінця XVIII століття були ще кафедри хіромантії.

У перші роки минулого століття в Росії з’явився вчений ступінь кандидата. (У Стародавньому Римі так називали осіб, які шукали виборної державної посади. Під час виборів всі виборці повинні були бачити кандидата, який стояв на видному місці в білій тозі – знак чесності н незаплямованості.) Вчений ступінь кандидата привласнювався кращим випускникам університету.

Розповідь про вчені ієрархії можна було б продовжити. Але… тоді вона загрожує стати нескінченною.

Автор: А. Борисов.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers