Таємниця лінійного письма. Частина третя.

критське письмо

Уважно вдивляючись у тексти, Вентрис зауважив, що на багатьох табличках з Кносса нагорі стояло слово з трьох знаків, що не супроводжувалися ідеограмою, а на табличках з Пілоса – слово з двох знаків і теж без ідеограми. Він припустив, що, можливо, ці слова є назвами самих міст Кносса і Пілоса, які в давнину називалися «Кносос» і «Пулос». Але як ці слова повинні були бути виражені складовим письмом? Адже кожен знак такого письма позначав приголосну з голосною або одну голосну, а в слові «Кносос» спочатку стоять дві приголосні. Вентрису було відомо, що греки острова Кіпр, котрі застосовували складове письмо, в таких випадках вставляли між приголосними так звану мертву (невимовну) голосну подальшого складу. Таким чином, в слові «Кносос» вони написали б «КНО» двома складовими знаками: «Ко-але». Але треба було ще вирішити питання, як позначалося в складовому письмі останнє «С» в словах «Кносос» і «Пулос». На Кіпрі додали б «мертву» голосну Е, і тоді «Кносос» писалося б «Кно-со-се», а Пулос – «Пу-ло-се».

Однак це правило не підходило до письма Б, так як для слова «Кносос» замість трьох знаків, що стояли на табличках вимагалося б чотири, а для «Пулос» замість двох знаків – три. Вентрис вирішив, що в крито-мікенському письмі «с» на кінці слова, мабуть, взагалі відкидалася, і тоді слово «Кносос» писалося б як «Ко-но-зі», а «Пулос» як «Пу-ло».

Вентрис проставив значення цих знаків в сітку і відразу ж дізнався багато інших складових знаків. А підставляючи значення визначених ним знаків в інші слова, він несподівано для себе побачив, що деякі з них нагадують слова грецької мови, причому їх зміст цілком відповідав ідеограмам, що стояли тут же. Таким чином, він зміг здогадатися і про значення деякої, щоправда, невеликої, кількості інших знаків. Але цього вже було цілком достатньо, щоб, проставивши їх у сітку, визначити значення приблизно 65 знаків із загальної кількості 87.

Залишалося з’ясувати, чи годилася ця сітка складових значень для всіх критських написів?

…У травні 1953 року рано вранці в квартирі філолога Джона Чадуїка, що допомагав Вентрису в його розробках, пролунав телефонний дзвінок. Говорив Вентрис. Він повідомив, що ним тільки що отримано лист з Пілоса від археолога Карла Блегена. У листі містився текст ще нікому не відомої таблички, нещодавно знайденої в архівах Пілосського палацу, яку Блеген розшифрував за допомогою «сітки» Вентриса.

Вже один той факт, що таблички Б записані грецькою мовою, змінив у науці уявлення про історію грецького народу. Виявилося, що вже в другому тисячолітті до н. е. на Балканському півострові жили грецькі племена, що мали свою писемність – лінійне складове письмо Б. Мікенська цивілізація розвивалася під сильним впливом ще більш давньої і більш багатої культури острова Крит, а в XV столітті до н. е. як про те свідчить використання в Кноссі письма Б, греки прийшли і на Крит.

В кінці XV століття до н. е. могутня Критська держава впала: палаци були зруйновані і спалені, і на багато століть життя на острові завмерло. У Мікенах ж і інших містах материка розквіт культури тривав до XII століття до н. е., коли один за іншим всі найбільші центри Греції були розграбовані і обернені на руїни. На зміну мікенським грекам прийшло з півночі інше грецьке плем’я – доряни. Вони не знали писемності. Тільки в VIII столітті до н. е. вони запозичили у фінікійців алфавіт, яким користуються греки і в даний час. Можливо, що навала дорян і стала причиною загибелі мікенської цивілізації, про яку у нащадків залишилися тільки смутні спогади в легендах.

А крито-мікенське письмо Б? Чи зникло воно? Ні, воно продовжувало жити, але не на Криті і не на Балканському півострові, а на острові Кіпрі, куди, пригнічені дорянами, втікали стародавні грецькі племена. Це складове письмо, відоме нам з кіпрських написів VI-III століть до н. е., звичайно, не могло не змінитися за 1000 років. Тому при перекладі знаків письма Б на грецьку мову, слідуючи точним правилами кіпрської орфографії, слова часто набували такий незвичайний вигляд, що в них важко було визнати грецькі слова в їх звичному написанні.

Інша, не менш важлива причина труднощів розшифровки полягала в тому, що письмо Б не відображало точно багато звуків грецької мови. Так, наприклад, звуки Г, К, X позначалися на письмі одним знаком, якщо за ними слідувала та ж голосна (наприклад «га», «ка», «ха» писалися однаково). Мабуть, винахідниками крито-мікенського письма Б були якісь догрецькі народи, що говорили на мові, в якій ці звуки не розрізнялися.

Це загальні висновки. А конкретно? Що розповіли таблички? Написи виявилися документами фінансово-адміністративного характеру. Вони засвідчили, що вже в II тисячолітті до н. е. на Криті й на Балканському півострові існували великі централізовані рабовласницькі держави. На табличках зафіксовані відрахування різних видів продуктів, що припадали на окремі міста; протоколи обстеження полів, які зазнали руйнування: реквізиції худоби і товарів; надходження і витрати державної скарбниці; звільнення громадян від військової повинності; описи інвентарю і т. д. і т. п.

Чудові зразки глиняних посудин Криту і материкової Греції, серед яких особливо виділяються критські вази «Камарес» з яскравим розписом по чорному або світлому фону, фаянсові статуетки, мідні ножі, сокири, кинджали, вироби із золота і срібла, шахівниця зі слонової кістки з прикрасами із золота, срібла і гірського кришталю, зображення глиняного краба (якого навіть Еванс прийняв спочатку за скам’янілого) та інші предмети крито-мікенської культури давно вже засвідчили широкий розвиток ремесел і високої художньої техніки на Криті.

Таблички називають більше 30 професій ремісників, у тому числі мулярів, столярів, теслярів, кравців, полірувальників, корабельних майстрів, пекарів, лісорубів і т. д. Особливими привілеями користувалися ковалі, які, наприклад, звільнялися від поставок в казну льону. При них працювали раби. Деякі отримували роботу додому (такі собі фрілансери давнини). Серед інших професій звертають на себе увагу обробники слонової кістки. Слоновою кісткою інкрустували меблі і обробляли колісниці. Поряд з вільним населенням на критських і пілоських владик працювала маса рабів і рабинь, часто разом зі своїми дітьми. У віданні пілоського господарства знаходилося не менше 3 тисяч рабів, зайнятих у найрізноманітніших галузях ремісничого виробництва та сільського господарства.

Незважаючи на успішну, в принципі, розшифровку Вентриса, багато критських написів ще й зараз не прочитані. До речі кажучи, сам Вентрис загинув у 1956 році під час автомобільної катастрофи. Труднощі читання дуже великі, бо в кноських табличках містяться часто негрецькі слова, або такі, що в пізнішій грецькій мові не вживалися. В даний час розшифровка, в якій беруть участь вже сучасні вчені, триває. Але залишилася ще загадка двох інших видів критського письма: ієрогліфічного і складового А. Якою мовою написані ці письмена, поки невідомо, але більшість вчених схиляється до тієї думки, що, незважаючи на велику зовнішню схожість письма А зі знаками письма Б, таблички А написані все ж не грецькою мовою. Цілком можливо, що розшифровка цих письмен дасть можливість вченим з’ясувати, хто був творцем критської культури, хто жив на Криті до приходу туди греків.

Автор: Н. Клячко.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers