Слідами волзьких болгар

Волжська Булгарія

У VI столітті нашої ери на південному сході східноєвропейських степів виділився сильний Хозарський союз племен. Рухаючись в степу Приазов’я і Нижнього Дону, він підпорядкував собі незліченні племена – тюркомовні болгарські та іраномовні аланські. У VIII столітті значна частина населення цих місць перейшла до землеробства – до осілого або напівосілого способу життя. Тут розвивався феодалізм, виникла і протягом VIII-IX століть існувала Хозарська держава. В кінці IX – початку X століття ця держава була зметена новою хвилею кочовиків – зокрема печенігів. Позначилися і важкі війни з Руссю, Візантією, арабами.

Однак в пору розквіту Хазарський каганат був сильною державою з єдиною релігією – іудаїзмом, з досить високою і своєрідною культурою. Слов’янські племена в’ятичі, сіверяни і поляни, в VIII-IX століттях були данниками хазарського царя-кагана, вони ж вплинули на цю культуру.

С. А. Плетньова разом зі своїм археологічним загоном пройшла понад 2000 кілометрів по берегах Дону, інших річок Приазов’я та Таганрозької затоки, відкривши більше 120 нових пам’ятників Салтівської культури.

Були ретельно вивчені залишки кочовищ, неукріплені і укріплені поселення, міста, багато типів жител, господарських споруд, посуду, зброї, знаряддя праці, побутові предмети цієї своєрідної культури. Культури, яка створювалася народом, що «сідав» на землю, що переходив від кочовищ до міст.

Вона була вивчена в самому центрі її формування і розвитку – на Дону і в Приазов’ї. Так була створена міцна база для дослідження багатьох найцікавіших питань історії людей, що жили між Волгою і Дунаєм і створили Салтівську культуру або, у всякому разі, пов’язаних з нею. Адже історія тюрків-болгар не кінчається на VIII столітті, а місцем їх проживання не залишилися одні Пониззя Дону.

У VІІІ столітті частина болгар переселилася з Дону в Середнє Поволжя, де вони заснували могутню державу – Волзьку Болгарію. Так пам’ятники Салтівської культури з’явилися на Середній Волзі. Однак в той же час вони проникли і далеко на південний захід – на Нижній Дунай, на землі нинішніх Болгарії і Румунії.

В кінці VII століття кочова болгарська орда на чолі з Аспарухом переселилася з Нижнього Дону на Нижній Дунай, де, осівши серед місцевого слов’янського населення і перемішавшись з ним, заснувала Болгарське Царство, Дунайську Болгарію. Ні, Салтівська культура не була просто перенесена з Дону на Нижній Дунай ордою Аспаруха.

Сама Салтівська культура сформувалася в VIII столітті, а Аспарух відкочував на Нижній Дунай в VII столітті. Не міг же він принести то, чого ще не було, – культуру, яка ще не сформувалася! Можна, звичайно, припустити, що були і більш пізні переселення болгар з Дону на Дунай, однак письмові джерела про це мовчать, і це залишається лише припущенням. Пояснювати ж разючу схожість в культурах VIII-X ст. на Нижньому Доні і Нижньому Дунаї тим, що ці культури створювало споріднене населення і в подібних умовах, теж можна лише умовно. Одна справа – схожість в загальному напрямку розвитку культури, інше – в таких деталях, як особливості орнаменту на кераміці і т. д. Але ж ця подібність у наявності!

Є чимало й інших спірних питань. Характерний для Салтівської кераміки (попросту – для черепків глиняного посуду) орнамент з поглиблених паралельних прямих або хвилястих ліній. Як він виник! Чимало гіпотез було висловлено для пояснення цього. У тому числі і думка, що в Салтівській культурі лінійно-хвилястий орнамент перейшов з пізнього римського посуду. Однак постає законне питання: пізня римська кераміка цього типу датується IV століттям, Салтівська – VIII століттям. Хто ж протягом чотирьох століть зберігав цей орнамент і передав його творцям Салтівської культури! Невідомо. Помітна схожість Салтівської кераміки з керамікою сусідніх слов’янських племен. Однак і тут ще далеко не все ясно.

У Першому Болгарському царстві прибульці болгари швидко змішалися з місцевим слов’янським населенням, якому передали своє ім’я та елементи своєї культури. Який був конкретний внесок цієї тюрксько-болгарської культури в загальну культуру слов’яно-болгарського населення! Адже в IX-X століттях, коли вже існував слов’янський болгарський народ, його матеріальна культура мала, в загальному, слов’янський вигляд, близький до культури слов’ян на території Польщі, Югославії та інших країн, де болгари-тюрки не з’являлися.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers