Секрет перемоги древніх греків

Битва при Саламіні

Схід сонця 26 вересня 480 року до нашої ери застав Ксеркса, царя персів і владику величезної імперії, на пагорбі біля Саламинскої затоки. Афіни були вже зайняті його військами, і щоб остаточно знищити розбитих на суші греків, він ввів під покривом ночі в Саламінську затоку багато великих і добре озброєних кораблів. Ксеркс не сумнівався в перемозі. Адже у греків були лише невеликі човни – триреми, і тих в три рази менше, ніж у персів. Але, що найдивніше – він таки зазнав поразки.

У вузькій півторакілометровій затоці перські кораблі не могли ні розвинути швидкість, ні маневрувати. А грецькі триреми не намагалися ухилитися від ворога. Вони йшли на таран, кидалися на абордаж. Перські кораблі, намагаючись вибратись з затоки, стикалися зі своїми ж кораблями, які поспішали їм на допомогу. До того ж екіпажі перського флоту були складені з фінікійців, єгиптян та полонених греків. Вони не хотіли жертвувати собою заради чужоземного деспота.

Битва при Саламіні

Розгром перського флоту був повний. Греки втратили всього чотири десятки човнів. В результаті Ксерксу довелось відмовитись від подальших завоювань. Його півмільйонна армія не могла наступати далеко від Персії без підтримки флоту. «Непереможний» цар повернув назад. Греція була звільнена.

Історики давно вже встановили всі подробиці навали персів. Але обставини здачі Афін і підготовки до морського бою залишалися їм невідомими. І не дивно. Єдиними свідченнями, якими вони володіли, були кілька віршованих рядків і драма Есхіла «Перси». Дві тисячі років історикам довелося цим задовольнятись.

Але ось років сімдесят тому якийсь селянин з села Тройзен, що лежить біля берега Саламінської затоки, знайшов у землі мармурову плиту, поцятковану якимись літерами. Практичний господар швидко знайшов їй застосування: перетворив її на «килимок» для витирання ніг при вході в будинок.

Навесні 1959 року на прохання місцевого шинкаря шкільний вчитель влаштував в його кафе, для залучення іноземних туристів, виставку старожитностей. Тут, серед черепків і стертих монет, помістилася і наша плита. Одного разу її побачив викладач давніх мов М. Джемсон, який приїхав сюди на канікули. Хоча напис і була наполовину стертим, лінгвіст впізнав грецькі письмена четвертого століття до нашої ери, а розібравши слово «Саламіни», згадав, що саме сюди, в Тройзен, були вивезені перед Саламінською битвою жінки і діти афінян.

Чим більше розбирав він збережений текст, тим більше переконувався у важливості знахідки. Джемсон сфотографував плиту і зробив з неї відбиток з пап’є-маше. Він обливав напис суспензією товченого вугілля у воді, дивився, як проявлялися непомітні поглиблення і розбирав одну за одною букви, що стерлись. Повернувшись додому, в Пенсільванський університет, він зайнявся дешифровкою документа. Текст був написаний без інтервалів між словами, без розділових знаків і великих літер. Писали його по клітинам; кожна буква містилася в одній клітці.

Всього в кам’яному документі виявилося майже дві тисячі літер. Дві третини з них вдалося розібрати. Далі довелось вирішувати своєрідну вікторину: підставляти на місце пропусків слова і букви. Якщо виходив сенс і число букв підходило, значить, догадка була вірна.

Перед вченими виявився декрет афінського державного діяча і полководця Фемістокла, затверджений, як належало, «Радою і Народом». Вірніше, точна копія справжнього документа, зроблена більш ніж через століття, коли політичне становище змусило пригадати успіхи, досягнуті завдяки об’єднанню всіх держав Греції, і, зокрема, колишню дружбу між Афінами і Тройзеном. У декреті докладно встановлюється порядок евакуації Афін і план розгрому перського флоту. Згідно з декретом жінки і діти повинні бути негайно перевезені в місто Тройзен в Пелопонесі. Але жрицям і жерцям-казначеям було наказано залишатися в Акрополі, «на варті скарбів, що належать богам». Мабуть, Фемістокл сподівався, що перси не наважаться підняти руку на святині. Але в цьому він прорахувався: всі священнослужителі були винищені, а скарби розкрадені.

У декреті докладно викладається порядок призначення командирів кораблів, матросів, веслярів і лучників, вказано, як розташуватися грецьким бойовим кораблям, щоб повною мірою використовувати свої переваги та слабкі сторони супротивника. Афіни передавалися під захист «Всемогутнього Зевса, Афіни Переможниці та Посейдона Спасителя». Таке посвячення означало відмову від оборони міста.

Тепер стало ясно: перемога над півмільйонною армією і величезним флотом Ксеркса дісталася Афінам, які налічували не більше 30 тисяч чоловіків, не «дивом». Битва була відмінно продумана заздалегідь. Героїзм патріотів, які відстоювали свою свободу і чіткий план битви принесли грекам успіх.

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.