Походження олімпійських ігор

Олімпійські ігри

Стародавня Греція по праву вважається батьківщиною спортивних змагань, якими ми знаємо їх сьогодні. Ще задовго до 776 року до н. е., коли відбулись перші історично засвідчені Олімпійські ігри, грецький народ виявляв велику любов до спорту, і атлетичні ігри займали провідне місце в суспільному житті і в системі виховання молоді. Спортивні змагання тих часів оспівані Гомером в «Іліаді». І як це видно взагалі з літератури Стародавньої Греції, спорт вже тоді користувався такою ж величезною популярністю, як і в наші дні. Історія спорту як певного виду діяльності людей, безперечно, заслуговує глибокого вивчення. Становлення спортивного життя Греції, порівняння спортивних ігор, їх організації, спортивних показників і нагород з існуючими – все це представляє безперечний інтерес.

Проте завдання накопичення специфічних даних про спортивне життя тих часів виявилось набагато складнішим, ніж можна було припустити. Дуже важко, наприклад, судити про спортивні результати давньогрецьких чемпіонів, скажімо, про рекорди в швидкісному бігу: адже тоді не було точних приладів для заміру часу. Однак з літературних джерел, творінь художників і скульпторів можна багато чого довідатись про популярні у той час види спорту, про спортивні ігри, їх організацію та дух, в якому вони проводились, про ставлення до спорту і його розвитку від гомерівської Греції до епохи Римської імперії.

Перші спортивні змагання в Греції були пов’язані з релігійними обрядами. Ще в II тисячолітті до н. е., існував звичай, супроводжувати похорони вождя похоронними іграми. На згадку про померлого влаштовували атлетичні змагання. Пізніше, однак, виникають інші, більш раціональні передумови до проведення спортивних ігор. Фізичні тренування стали культивуватись як джерело здоров’я, як підготовка до військових битв або мирних змагань.

Найперший опис спортивних ігор, їх змісту, характеру і ставлення до них народу зустрічається в «Іліаді» Гомера (пісня 23. Ахіллес організовує гру на рівнині перед троянським валом як похоронну данину молодому Патроклу, полеглому на полі бою. Учасниками і глядачами були воїни, і, природно, головною подією дня стали гонки на колісницях. Учасників надихали призи, обіцяні Ахіллесом за перемогу:

Первому дар; кобылица второму шестигодовая,
Неукрощенная, гордая, в недрах носящая меска.

Тим хто займав з третього по п’яте місце призначалися предмети меншої цінності.
Гомер починає сцену з довгого звернення Нестора до свого сина Антілоха, одного з учасників змагання. З його слів ми дізнаємось, яке велике значення надавали греки інтелекту у всіх областях людської діяльності, включаючи спортивні змагання. Перемагають не самі швидкі коні, а візник, який зумів проявити найбільшу тверезість думки і мудрість. Нестор докладно пояснює своєму синові, як правити колісницею, зауважуючи при цьому:

Душою искусство все обойми, да из рук не упустишь наград знаменитых.
Плотник тебя превосходит искусством своим, а не силой;
Кормщик таким же искусством по бурному черному понту (морю).
Легкий правит корабль, игралище буйного ветра:
Так и возница искусством одним побеждает возницу.

Але, очевидно, не випадково Нестор у своєму довгому наставлянні нічого не говорить синові про чесне відношення до суперників. З опису самих перегонів стає ясно, що, захоплені змаганням в хитрості й спритності, сповнені жаги до перемоги, греки іноді забували про вимоги істинно спортивних змагань.

Отже, п’ять учасників шикуються в порядку, встановленому жеребком у своїх військових колісницях, кожна з яких запряжена парою їздових коней. За сигналом вони спрямовуються до віддаленої позначки, яку повинні об’їхати і потім повернутись до старту, Гомер описує гонку технічно точно, емоційно, з гумором і живим співчуттям до учасників змагання, їх коней, глядачів. До коней він ставиться так, ніби вони були людьми. Вони так само, як і візник, охоплені страхом поразки і пристрасним бажанням перемоги. Антілох так звертається до своїх коней:

Швидко вперед! щоб вас всенародно
соромом не покрив
Ефа: вона кобилиця, а ви, дорогі,
відстали!
Вам говорю я, і слово моє сповниться
сьогодні:
Більш млості собі від владики народів
Нелідових
Вдома не чекайте: вб’є вас сьогодні ж
гострою міддю,
Якщо через лінощі ваші нагороду
останню знайдем
О, наздоганяє швидше, якомога швидше
скачіть!

перегони на колісницях

Гнаний бажанням перемоги, Антілох починає тіснити суперника і змушує його, щоб уникнути зіткнення поступитись йому дорогою. Глядачі-воїни, для яких їзда на колісницях – повсякденне заняття, пильно стежать за ходом змагань, посівши найбільш вигідні спостережні позиції. Емоційне напруження глядачів дуже високе, і Гомер описує реакцію «вболівальників» з точністю очевидця. Серед глядачів виникають суперечки, судження, толки – зовсім як це відбувається на трибунах наших стадіонів. Угледівши оповиті пилом колісниці, що з’явились вдалині, войовничий Аякс починає жорстоку суперечку з Ідоменеєм, главою критян, Аякс стверджує, що попереду колісниця Евмела, а Ідоменей говорить, що перемагає Діомед. Ідоменей виявляється правим.

Доля гонок в кінцевому підсумку вирішується богами, які часом так само нечесні в змаганні, як це трапляється і з простими смертними. Аполлон, захищаючий Евмела, вибиває бич з рук Діомеда. Але Афіна – прихильниця Діомеда – не дрімає: вона подає йому бич і вдихає «нову завзятість коням». Після цього вона, повна гніву, спрямовується до Евмела і розбиває кінський ярем, кобилиці Евмела дико кидаються з дороги, падає на землю дишло, а сам візник зривається з колісниці. Повз нього до перемоги скаче Діомед.

Найбільше в описі Гомера вражає той факт, що в грандіозних змаганнях, влаштованих Ахіллесом, немає пасивних спостерігачів: глядачі приймають живу участь у подіях. Інша, абсолютно протилежна картина – спортивні ігри Римської імперії. Римляни приходять подивитись виставу, виконувану спортсменами-професіоналами. Для них це всього лише уявлення, ніяк не пов’язане з їх власною діяльністю. Звичайно, змагання викликають емоції і хвилювання, але римляни на відміну від греків мало цікавились спортом, так само як і ідеєю про гармонійний розвиток душі і тіла.

Гомер описує й інші види спорту, що входили в програму змагань, організованих Ахіллесом: кулачний бій, боротьбу, біг, бій із зброєю. Учасникам кулачного бою пропонується дві премії: переможець отримує мула, переможений – двудонний кубок. На поле запрошуються бажаючі. Славний кулачний боєць Епеос викликає суперника:

Що до битви, оголошую при всіх,
і виконано буде:
Плоть до кісток пройняв я і кістки
ворогові зламані.
Нехай за моїм супротивником всі піклувальники вийдуть,
Щоб з битви понести приборканого силою моєю.

бокс

Це дійсно загроза, а не просто хвалькувата гіпербола. Прадідусь боксу – кулачний бій у стародавніх народів був надзвичайно небезпечним видом спорту і нерідко означав смерть для переможеного. Греки не користувались варварськими цестами, налитими свинцем або залізом, як це було прийнято у римських боксерів. Однак удар кулака, обв’язаного воловою шкурою, часто бував смертельним. Боєць направляв всі удари в обличчя і голову супротивника, тому боксери давнини завжди зображуються з піднятими вгору руками. Так як в той час боксери не підрозділялися по вагових категоріях, чоловіки невисокого зросту і слабкої статури намагались уникати цього виду спорту. Боксери тих часів завжди сильні, могутні чоловіки. Бій тривав без перерви до тих пір, поки один з суперників вже був зовсім не в змозі продовжувати боротьбу.

Ось як описує Гомер битву між Епеосом і Евріалом, який прийняв його виклик:

Так оперезавшись обидва, виходять бійці
на середину,
Разом один на іншого могутні руки
заносять,

боротьба

Наступна подія – боротьба двох знаменитих воїнів: Аякса і Одіссея. Боротьба була, мабуть, найбільш популярним видом спорту в Стародавній Греції. І змагання з боротьби, менш жорстокі та грубі, ніж кулачний бій були оглядом сили, спритності, швидкості реакції і витримки спортсменів. Мета боротьби – повалити супротивника на землю. Сутичка припинялась, як тільки один з учасників був збитий з ніг. Переможцем ставав той, кому вдавалось збити суперника три рази. Довго тривала боротьба між Аяксом і Одіссеєм, але жоден з героїв не зміг здолати іншого. Тоді Ахіллес припинив матч і оголосив нічию.

Далі буде.

Автор: Раймонд Блох.

P. S. Старовинні літописи розповідають: Думаю нам на Україні треба брати приклад у давніх греків щодо фізичного виховання нашої молоді. І починати таке виховання потрібно ще зі школи. Щоб була зручна шкільна форма для занять з фізкультури, адекватне фізичне навантаження та досвідченні фахівці-педагоги. Тоді українці неодмінно будуть сильною та здоровою нацією.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers