Камені Библоса

Біблос

Стародавній фінікійський морський порт Библос на ліванському узбережжі Середземного моря є, за припущеннями, найдавнішим постійно заселеним мешканцями містом у світі, з історією, що починається за 7000 років від тих часів, коли перша рибальська громада оселилася там.

Сьогоднішнє ліванське місто Джбейл стоїть на території Библоса, який у стародавні часи мав тісні зв’язки з могутніми імперіями Сходу та Середземномор’я і належав до великих культурних центрів античного світу. Насильство, яке зруйнувало Ліван, залишило вузькі вулиці старого Джбейла фактично непошкодженими. Тут відвідувач, немов читаючи книгу, сторінки якої — минулі тисячоліття, може простежити історію цього непохитного міста, якому, за повір’ям, Ям, стародавній бог моря, подарував чудову природну гавань, що протягом століть приносила добробут місту та поширювала його славу.

МОГУТНІЙ ЗАМОК ХРЕСТОНОСЦІВ

Відвідини середньовічного міста — то перший етап мандрів у минуле Библоса. Художнє оздоблення витонченого бокового вівтаря церкви романського стилю XII сторіччя св. Іоанна Хрестителя, колишнього собору Джибелета (так хрестоносці називали Библос) нагадує про те, що колись місто було під владою генуезців. Невеличка православна каплиця, що міститься поблизу, з масивними пілястрами засвідчує епоху Візантії.

Біблос

Замок хрестоносців, громадище якого справляє сильне враження і домінує над містом, стоїть на місці споруди, зведеної Фатімідами єгипетськими у IX сторіччі. Камені для її спорудження брались з фінікійських та римських пам’яток. Фортеця з величезними залами під склепінням, спорудження якої розпочалося у ХІІ сторіччі, безперервно перебудовувалася протягом століть. Із верхньої частини фортеці перед відвідувачем відкривається краєвид на величезні археологічні розкопки стародавнього міста, яке формувалося внаслідок нашаровування та переплетення кількох стародавніх міст.

Територія стародавнього міста займає понад десять гектарів. Французький письменник та історик Ернест Ренан провадив тут перші розкопки у 1860 році, згодом цю роботу виконував французький археолог П’єр Монтез з 1920 р. до 1924 р. і продовжував його наступник Моріс Дунанд, який найбільше зробив для розкриття секретів історії міста та подій, що розгорталися тут протягом тисячоліть.

Біблос

Дунанд знайшов тут керамічні вази, прикрашені відбитками морських раковин, які датуються VI і V тисячоліттями до Р. X., великі урни-схрони та фляги, що містять зерно, харчі, зброю і коштовності, поховані серед стоянок кам’яного віку. Найдавніші укриття були простими хижами; камінних будинків не зводили до кінця ІV тисячоліття. Атрибути того, що вже можна назвати містом, багатоповерхові будинки, зрошувальна система та оборонні укріплення, вказують на вплив Месопотамії та Єгипту. Вузька вулиця, кружляючи, бігла через все місто від самого центру; від неї розтікалися маленькі завулки, торуючи собі шлях серед хиж. Залишилася частина міського муру завдовжки двадцять шість метрів. Первісно підтримувана з внутрішньої сторони опорами, площею у чотири квадратних метри, вона обгороджувала місто тільки з боку суходолу. Скельний ріг, на якому був побудований Библос, забезпечував природний захист із боку моря.

ЗЕМЛЯ БОГІВ

Золотий вік Библоса — у III тисячолітті до Р. X., коли він мав особливі зносини з Єгиптом. Існували численні храми, де поклонялися тим самим богам, що й у Єгипті. Фараони надсилали до Лівану деревину для кораблів та смолисте дерево, необхідне для муміфікації. У великому храмі, присвяченому Баалат — Гебалові (відновленому і реставрованому за римських часів), знайдено вази з викарбуваними на них іменами фараонів. Вони вказують на шанування єгипетськими володарями «Господині Библоса» (фінікійської богині Астарти), якій поклонялися тут протягом сторіч. Заступником, який, за віруваннями фінікійців, заснував Библос, був бог Ель.

Рештки іншого храму, присвяченого божеству чоловічої статі і зруйнованого пожежею у 2150 р. до Р.Х., та «Велика резиденція» — широка і розкішна вілла, є свідченням процвітання міста у той період.

Біблос

Проте головним Дунандовим відкриттям був «храм обелісків» (початок II тисячоліття до Р.Х.) та чудовий комплект сторчових каменів у його внутрішньому дворі. Ці маленькі обеліски (від 0,5 до 2 метрів заввишки) символізують присутність правовірних біля їхнього бога, який безпосередньо репрезентований обеліском на постаменті. Дірчаста бронза, золоті та срібні сокири, кинджали з золотими карбованими піхвами, бронзові статуетки, покриті золотом, та інші коштовні речі, розкопані у храмі, свідчать про високу майстерність місцевих ремісників.

Библос був великим комерційним і мистецьким перехрестям. Торгівля провадилася на сході з Месопотамією, на півдні — з Єгиптом, на півночі — з імперією хеттів і на заході через море — з блискучою критською цивілізацією.

За часів перського правління Библос став стратегічним пунктом у системі захисту Перської імперії у східному Середземномор’ї, Після завоювання Олександром Великим місто зазнало величезного впливу культу Адоніса і стало центром поклоніння цьому богові, фінікійська міфологія згодом запозичила міфологічний пантеон Греції. За часів римської ери територія була всіяна храмами і громадськими спорудами. При розкопках театру, що датується третім століттям до Р.Х., знайдено чудову мозаїчну підлогу.

КОЛИСКА ФІНІКІЙСЬКОГО АЛФАВІТУ ТА МИСТЕЦТВА

Територія фінікійців була родюча, але невелика, тож вони шукали вдачі й за її межами. Фінікійці були великими мореплавцями і досвідченими купцями. Вони описані у Біблії як талановиті теслі й різьбярі по слоновій кості, що обробляли деревину для храму Соломона і здійснювали його художнє оформлення з золота та слонівки.

Найдавніша мистецька пам’ятка — зображення об’єктів жертвоприносин із геометричними мотивами беззаперечної самобутності. Їх знайдено у руїнах храму Баалат-Гебал. На високохудожніх стилізованих вазах зображені тварини з дивовижно схопленими рухами та характерними позами. Коли стилізація інколи й груба, то характерна яскравість фінікійського мистецтва захоплює завжди. Воно, як писав французький археолог Андре Парро, повинне було стати «витонченим і гармонійним синтезом всіх прекрасних і найвишуканіших мистецьких набутків сусідніх цивілізацій».

Ідучи назустріч бажанням купців, які хотіли швидкого налагодження контактів та отримання рахунків, писарі Библоса («библос» відповідає грецькому слову «папірус», що означує єгипетський продукт, який досяг Греції завдяки купцям із Библоса) розробили спрощений алфавіт та систему письма, які налічували тільки двадцять два знаки. Прийнятий греками й римлянами та розповсюджений повсюдно у країнах Сходу та Заходу, він був прообразом усіх західних алфавітів.

Автор: Савсан Авада Ялу.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers