Перші автомати для продажу
Сучасні автоматичні прилади для продажу різних дрібниць, що поширились в кілька років по всьому цивілізованому світу, вперше, як прийнято стверджувати, почали фабрикуватись англійцем Еверітом. З огляду на те, що механізм їх забезпечений англійським патентом, вважають звичайно, що дотепні прилади представляли собою останнє слово техніки разом з фонографом, кінематографом та іншими винаходами. Тим часом автоматичні прилади були у вжитку ще в сиву давнину. У Стародавньому Єгипті перед храмами богині Ізіди стояли чудодійні урни, що постачали віруючих благословенням богині у вигляді декількох крапель священної води щоразу, як у щілину урни кидали монету.
Самодіючі урни кілька століть поспіль були джерелом величезних доходів для жерців; секрет їх влаштування охоронявся строгими законами, навіть загрозою смертної кари. Історик Герон Олександрійський докладно описує механічний пристрій автоматичного апарату. Кинута монета потрапляла через дротову трубку на добре врівноважене плече важеля, внаслідок чого на мить відкривався клапан на дні наповненої водою посудини, і по вивідний трубці виливалась деяка кількість води. Потрібно зізнатися, що, незважаючи на всю нескладність і навіть наївність пристрою, стародавня диво-урна щодо свого комерційного успіху залишає далеко за собою всі самі дотепні автомати нашого часу.
З Єгипту автомати-продавці проникли згодом у держави Європи. У Стародавньому Римі на вулицях і навіть на великих дорогах існував автоматичний продаж вина, звідки і з’явився звичай, в силу якого римляни, відлучаючись з дому, завжди брали з собою кубок для пиття.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.