Культ яйця та писанка в історії

писанка

Немає, мабуть, писанок кращих під мистецьким оглядом, як наші гуцульські, та звичай писання, чи крашення яєць зовсім не наш. Сягає він глибокої старовини. Зустрічаємо його в давніх, передхристиянських часах у китайців, римлян, греків, євреїв і загалом у всіх культурних (та й некультурних) народів. Це велике розповсюдження звичаю писання чи крашення яєць бере початок у двояких віруваннях людей.

Старовинні народи вважали яйце за символ (образ) сонця й джерело життя. Такі поняття про яйце зустрічаємо в давніх єгиптян та індійців. Греки розказували, що світ повстав із яйця, яке знесла птиця, що її звали феніксом, у святині бога сонця. На австралійських островах вірять ще й досі дикуни, що творець світу, якого вони звуть Тангароа, вилупився з яйця. Старовинні оповідання мешканців Фінляндії розказують знову, що світ повстав із сімох яєць. І в наших казках зустрічаємо часом натяки на те, що яйце є початком життя, а навіть початком світу.

Вірячи, що яйце є початком світу, і навіть богів, давні люди шанували його, вживали при всіх радісних подіях, отже в першій мірі як поживу, при дарунках різним добрим духам, щоб ще приязніше налаштувати їх до себе.

Та не це було найважливішою причиною поширення культу яйця в цілому світі. Давня людина боялася більше злих духів, ніж добрих, та вірувала, що впродовж цілого життя людини кружляють та блукають довкола неї нечисленні лихі духи, що тільки й глядять, аби напакостити людині. Засобом на те, щоб бодай частково відхилити, або прогнати цих лихих духів, було яйце, бо його вважали за щось таке, що очищувало людину.

Давньоримський поет Овід у своєму творі „Мистецтво кохання” радить парубкові, в якого захворіла дівчина, піти до ворожки, щоб вона „в тремтячій долоні несла перед собою яйце та сірку і таким чином очистила дім та ліжко хворої”. Забобоні римляни мали звичай, що виносили такі яйця на перехрестя доріг та викидали їх там у переконанні, що цим способом відкидають хворобу від недужої людини.

За первісними віруваннями майже всіх народів, останки яких збереглись і тепер у церковних звичаях (наприклад „вивід”), поліжниця й новонароджена дитина, а навіть дім, де відбувалися пологи, нечисті. Тому злі духи мають до них свого роду «вільний доступ» та шкодять і матері і дитині. Щоб забезпечити мати й дитину, використовували яйце, яке приманює лихого духа та стягає на себе всяку нечистоту. У євреїв в давнину вкладали при будові дому в стіни яйця, або їх шкаралупу, щоб цим способом хоронити доми перед лихими духами.

Померлих предків також вважали за нечистих лихих духів, а щоб боронитись перед їх злістю, вкладали їм до гробу яйця. В 19-му столітті в околиці міста Вормс знайдено кам’яну труну з кістяком молодої дівчини, а в ній побіч грошей із IV ст. по Христі дві писанки.

На Лемківщині, перед першою світовою війною був випадок вбивства дитини. Перед приїздом судової комісії дитину поховано, тому треба було її відкопати. Суддя, який проводив слідство, розповідав, що відкривши домовину, знайшов у ній побіч трупа крашене яйце, а на його питання, нащо його там поклали, відповіли йому, що для померлої дитини для забави. Також при розкопах могили з дохристиянської доби на Полтавщині знайдено крашене куряче яйце.

З вірувань у рятівну силу яйця виробився з часом звичай приношення на гроби предків писанок, чи то на Великдень, чи в дні посвячень пам’яті померлих („пам’ятлива субота”, „задушні дні”, „рахманський Великдень”). Я сам пам’ятаю, що в Бережанах та околиці в великодній понеділок відправлялося на цвинтарі на гробах померлих парастас за їх душі, а рідня зносила на гроби хліб та писанки. Такі самі або подібні звичаї находимо і в інших народів, у сербів, росіян, поляків. Також китайці обходять „свято предків” та приносять на їх могили крашанки. На Україні люди застелюють гроби білим полотном, кладуть на нього писанки, пироги, медівники й згадуючи померлих, з’їдають принесені припаси, при чому писанки закопують у могилу. Подібний звичай є в хорватів, які відвідуючи могилу, пускають із могили долів крашанку, а де вона закотиться, в тому місці її закопують для померлих. В Росії був звичай, що кожному, хто вмирав у великодньому тижні, давали в руку яйце крашене на червоно.

З прийняттям християнства давні вірування почали поволі зникати, хоча звичай фарбування писанок та крашанок не минався. Церковна влада спочатку боролася з народними звичаями щодо писанок та крашанок, але без успіху. Зате почало поволі замість давніх понять та вірувань вкорінюватися між людьми нове, введене християнською вірою поняття, що посвячене яйце в день Воскресіння є символом відродження людства до нового життя.

Дуже цікаве є грецьке оповідання, що походить із X століття по Христі, яке каже, що звичай крашення великодніх яєць завела свята Марія Магдалина. В цьому оповіданні говориться, що як Марія Магдалина плакала над гробом Христа, явився їй ангел та звістив їй, що Христос воскрес. На радощах побігла вона додому й там побачила, ще яйця, які вона призбирала дома, закрасилися на червоно. Стрінувши апостолів, роздала вона їм ці крашанки зі словами „Христос воскрес!” З того мав зродитися звичай обдаровування себе взаємно крашанками чи писанками на Великдень, який зберігся ще й досі майже по всьому світі.

Дещо з давніх понять про силу писанки збереглось й досі. Я записав на Лемківщині повір’я про те, що як писанку кинути позад себе в поле, то вродиться жито, що жовтки з писанок добре давати курам, бо тоді вони будуть добре нестися, та що висушена й стерта на порох писанка лічить пропасницю. Писанки на Лемківщині не такі гарні, як гуцульські. Роблять їх звичайно в двох фарбах: фіолетово-білій, або темно-червоно-білій. Звичайно наперед малюють воском візерунок а опісля купають яйце у фіолетовій, або червоній фарбі. На писанки вживають лемки переважно яєць курячих, хоч стрічав я й гусячі й качачі.

Автор: Ф. К.

P. S. Старовинні літописи розповідають: А ще дуже часто наші предки у своїх повір’ях приписували писанкам, цілющі і навіть заспокійливі властивості. Це й не дивно, адже в ті часи ще не було багатьох сучасних препаратів на кшталт Waklert, для заспокоєння нервової системи, подолання депресії і таке інше, але потрібна була віра, такий собі ефект плацебо, і писанка насправді й була цим ефектом плацебо.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers