З історії зачісок і волосся

козак

Пам’ятаєте, у Гоголя в «Тарасі Бульбі» барвистий портрет запорозького козака, який заснув по п’яному ділу прямо на дорозі? «… Це була картина досить смілива: запорожець як лев розтягнувся на дорозі. Закинутий гордо чуб його захоплював на пів-аршина землі. Шаровари з червоного дорогого сукна були забруднені дьогтем для показання повного до них презирства … » Перше, що кидається в очі в образі запорожця, – це довгий, у вигляді косички на поголеній голові (зазвичай закладений за вухо), знаменитий «оселедець». Але, виявляється, звичай залишати на голеній голові довгу косичку виник не в XVI столітті, коли формувалася Запорізька Січ, а тисячі років тому.

Вірування, ритуали і звичаї, пов’язані з волоссям, виникли ще в найдавнішу, міфопоетичну епоху історії людства. Волоссю – і зростаючому на голові, і вже зрізаному – приписували магічну силу, вважали, що вони можуть принести як благо, так і шкоду. Тому древнім було зовсім не байдуже, кому які носити зачіски, стригтися, що робити зі зрізаним волоссям (його ретельно збирали, ховали від стороннього ока, спалювали або ж закопували в землю).

Деякі народи були переконані що волосся – прихисток душі, тому воно недоторканне, його заборонялося зрізати протягом всього життя. В інших випадках така вимога відносилася тільки до жерців. А іноді жерці, навпаки, голили голову наголо… Повсюдно стрижка супроводжувалася особливими охоронними обрядами. У племені намосі (острови Фіджі), наприклад, такий обряд був досить своєрідним: коли приходив час стригтися вождю, він, щоб убезпечити себе від можливих напастей, обов’язково повинен був покуштувати чоловічини…

Широко розповсюджений був звичай при стрижці дітей залишати на голові пучок волосся або локон, щоб там могла знайти притулок душа. Локон зберігався і при подальших стрижках – аж до повноліття, а то й на все життя. Ну чим не прообраз запорізького «оселедця»?

І письмова історія людства зберігає чимало вірувань і обрядів, пов’язаних з волоссям. Характерний епізод донесли до нас хеттські клинописні тексти Малої Азії: водоніс Цулія був покараний на смерть за те, що впустив своє волосся в царську чашу. А на одному давньоєгипетському пам’ятнику (II тис. до н. е.) у хетського воїна, взятого в полон єгиптянами, чітко видна довга, спадаюча нижче плечей коса… Франкські хроніки свідчать, що тамтешні королі взагалі не стриглися – інакше вони втрачали право на трон. У дохристиянській Вірменії серед інших божеств був Гісане («довговолосий») – виходець з Індії; його служителі носили довге волосся. А після прийняття (на рубежі III і IV століть) християнства у вірмен зберігся звичай залишати при стрижці на голові у дитини довгий локон.

Докладно описує Елла Бондар пов’язані з волоссям вірування Стародавньої Індії. Тут стрижка дітей обставлялася як обряд, їм теж залишали незрізаними локони. Кількість таких пасів, їх розміщення на голові було відмітною ознакою племені, роду, касти. Довге пасмо була обов’язковою приналежністю жерців і воїнів.

кшатрії

І ось який висновок робить Е. Бондар: «Тепер стає зрозуміло, чому візантійський автор Лев Диякон, описуючи зовнішність київського князя Святослава, останнього з київських князів, хто носив «оселедець», каже: «Голова в нього була зовсім гола, але з одного її боку звисало пасмо волосся – ознака шляхетного роду». А щоб було вже зовсім зрозуміло, нагадаємо читачеві про одного з найзнаменитіших ведичних мудреців – про Васіштху, сина бога Варуни, який поділяв з богом Індрою славу глави давньоіндійського пантеону. Адже саме нащадки Васіштхи – як пізніше Святослав і запорожці – носили пасмо волосся на маківці. До того ж ім’я «Варунамітра», яка згадується в «Рігведі», тотожне за змістом слов’янському імені «Володимир», настільки популярному у давньоруських князів».

князь Святослав

Що ж з цього випливає? Цитую Еллу Бондар: «І князь Святослав, і запорожці – ймовірні нащадки Васіштхи (або його прототипу)». І нарешті: «Факти свідчать, що український народ і його культура – одні з найдавніших». Сміливо, чи не так? Але якщо слідувати цим шляхом, то можна прийти і до ще радикальніших суджень. Наприклад, оригінальні думки приходять тільки в голову людини, предки якої носили оригінальну зачіску…

Автор: Б. Марьянов.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *