З історії одягу. Штани проти спідниць.
Одним з головних пунктів звинувачення проти Жанни д’Арк на суді було те, що вона ходила в чоловічому одязі. А найпалкіші прихильники впливу моди на історію стверджують, ніби Велика Французька революція відбулася тому, що легковажна дружина Людовика XVI Марія-Антуанетта була занадто великою модницею. І суть не в тому, на їхню думку, що вона непомірно багато витрачала на наряди, і не в знаменитій «справі про намисто» описаній Олександром Дюма в авантюрному романі. Просто в один прекрасний день французька королева мала не обережність вийти до свого народу не в платті, а в чомусь на зразок довгих жіночих штанів. Їй добряче дісталося від обуреного натовпу, її витягли з карети, і якби не підвернувся по сусідству гостинний будинок якогось вірнопідданого, королева ризикувала загинути задовго до першої появи гільйотини на Гревській площі.
Як ви знаєте, Марія-Антуанетта не втекла від «національної бритви». Але дам цей суворий урок не зупинив. Багатьом з них як і раніше хотілося ходити в штанах, а не в спідницях.
Через сто років після страти королеви Марії-Антуанетти дам в штанах не пускали в театр навіть в Парижі – найбільш толерантному до примх моди місті. Пояснення було цілком у французькому дусі: директори театрів не рахують таких дам непристойно одягненими; просто публіка, бачте, починає дивитися на них, а не на сцену, і артисти ображаються.
Запеклу боротьбу європейських чоловіків за одноосібне право на штани намагалися пояснити по-різному. Як і сама поява різних видів одягу у двох половин людства. Одне з тлумачень говорить, що спільним предком штанів і спідниць була шкура, що огортає нижню частину тіла. Але якщо, мовляв, займатися в такій шкурі домашнім господарством було можна, то вже бігати за звіром – ніяк.
На жаль, ця логічна побудова спростовується, принаймні, десятком різних способів, починаючи з того, що шкуру можна підв’язати не без зручностей, і закінчуючи тим, що вельми солідна частина чоловіків в азіатських країнах нічого не має проти спідниць. Та й в Європі збереглася країна, вірна спідницям (тепер зазвичай лише у свята), – гірська Шотландія.
Взагалі штани – винахід порівняно пізній. І пальма першості тут швидше за все належить не мисливцям, а скотарям, точніше – тим з них, які не тільки приручили коня, а й сіли на нього верхи. Тут вже – нічого не поробиш – довелося обзавестися штанами. Якщо вам траплялося їздити верхи, то в поясненнях потреби немає. А тим, хто ніколи не сідав на коня, я нагадую, що нині кавалерійські штани зазвичай обшивають шкірою – навіть найміцніша матерія погано переносить тертя об круп коня.
Чому, однак, говорячи про пальму першості, довелося тут додати слова «швидше за все»? Тому що це тільки гіпотеза. І у неї неодмінно знайдуться конкурентки. Припускають, наприклад, що сучасний європейський костюм прямо пов’язаний за походженням з костюмом арктичних народів. Там – на їх-то холодній півночі – хочеш не хочеш, ходити в спідничці не можна було, потрібно щось тепліше. (До речі, жилетом ми зобов’язані древнім жителям півночі – це вже точно.) Подейкують ще, що стародавні вавилоняни теж користувалися штанами, причому, можливо, ще тоді, коли верхи їздити вони не встигли навчитися.
У всякому разі кінь активно «висловився» за штани і зіграв вирішальну роль в їх розповсюдженні. Навіть у древніх римлян, щиро відданих своїм тунікам і тогам, кіннотники під час походів все ж одягали штани.
Селянство багатьох країн Європи дуже довго залишалося вірним своїй спідниці. У IX-X століттях спідниця в якості чоловічого одягу не були чимось особливим ні в Англії, ні у Франції. Чи багатьом селянам-хліборобам доводилося їздити верхи!
Але феодали, власники земель, на яких ці селяни працювали, проводили в сідлі надзвичайно багато часу. У них штани мимоволі ввійшли в побут та стали необхідною деталлю одягу, яку пізніше перейняли і прості селяни.
А прославлені картаті спідниці шотландських горців – остання пам’ятка епохи великої боротьби між штанами і спідницею. Тим більше честі шотландцям, що зуміли зберегти свій древній одяг, оскільки в XVIII столітті, після великого повстання в гірській Шотландії, англійський уряд категорично заборонив чоловікам носити спідниці.
Не треба думати, що суперництво штанів і спідниці закінчено і сфери їх «впливу» встановилися. Боротьба триває. В якості частини робочого костюма жінки штани вже завоювали досить міцне становище. Але ж щоб перемогти спідницю тільки в чоловічому вбранні, у штанів пішло три, а то й чотири тисячі років.
Ну, а для чого людині взагалі спочатку – знадобилися спідниця, штани, фартух, пов’язка на стегнах та інше, – до сих пір точно не відомо.
Далі буде.
Автор: Р. Подольний.