Як народжувалися гроші. Частина перша.

гроші

З незапам’ятних часів самі незвичайні предмети служили грошима. Вони використовувалися в торгівлі і сприяли зміцненню політичного і соціального життя. Намиста і браслети з мушель, перлин, зубів, кістки і пір’я, шматочки каменів і металу, керамічні вироби, клаптики тканини – такі експонати, виставлені в розділі «древніх грошей» у багатьох музеях світу; в цій якості їх розглядають і вчені в працях з етнографії та археології.

У той же час існують інші подібні предмети, які вважаються прикрасами, хоча немає підтверджень тому, що їх використовували саме в декоративних цілях, а не як гроші. Однак той факт, що вони добре збереглися, свідчить про те, що власники дорожили ними, а фізичні характеристики вказують на не утилітарність їх призначення. Це дало привід археологам і історикам говорити про виключно декоративні функції цих примітивних коштовностей, які насправді використовувалися також і як гроші.

ГРОШІ СТАРОДАВНЬОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Ще Аристотель більше двох тисяч років тому зазначав, що задовго до появи грошей люди віддавали те, чим володіли в надлишку, в обмін на те, чого їм бракувало (така практика називалася тоді «метадозіс»). В роботах етнологів описуються існуючі в дуже древніх (з яскраво вираженою ієрархічною структурою) культурах вельми складні системи обмінів – кула в західній частині Тихого океану, білаба і Малакі в Центральній Африці, потлач на північно-західному узбережжі Північної Америки. Тому гроші – як вираження соціальних відносин, що припускали ієрархію і панування одних над іншими, – не є винаходом нового часу.

Вони виникли в ще більш древні епохи, ніж цивілізації Середземномор’я, Близького і Далекого Сходу, Центральної Америки. Обіг цінних предметів всередині цих людських спільнот (і між ними) був явищем універсальним і у відомому сенсі знаменував подвійну функцію грошей і як засобу обміну, і як лічильної одиниці.

Але в них основні функції грошей не були ще чисто економічними: вони багато в чому несли на собі відбиток тогочасних систем родинних відносин, політичних союзів, вірувань і культів, чим в першу чергу і визначалися забезпечення робочою силою, організація виробництва і порядок розподілу багатств.

Гроші, або в даному випадку «палеогроші», були активним інструментом суспільного життя. Вони використовувалися при відправленні обрядів, пов’язаних з народженням, шлюбом, поминанням покійних, і церемоніях, що говорять про оголошення війни чи укладення миру; ними відшкодовували завдані фізичний і моральний збиток, нарешті, вони служили засобом, за допомогою якого намагалися умилостивити богів родючості і смерті.

Проте ними ще не погашали борги, не платили за роботу або за куплений товар. У той же час у них були і риси, типові для грошей наших днів: їх було мало і, значить, вистачало далеко не всім і, крім того, вони, як і сучасні гроші, самі по собі не мали будь-якої дійсної цінності. «Палеогроші» також передували економічній і політичній природі сучасних засобів обігу: з одного боку, вони встановлювали вартість різних видів діяльності і матеріальних продуктів (і тим самим виступали як попередники сучасних «стандартизованих» платіжних засобів), а з іншого – висловлювали і зміцнювали ієрархічну систему у відносинах між окремими людьми та їх групами.

НЕ ПРОСТО ОБМІН

Таким чином, системи товарообміну в древніх спільнотах були набагато складнішими, ніж просто мінове господарство. Вже з ранніх часів товари переміщувалися на величезні відстані. Наприклад, такі предмети торгівлі, як бурштин і обсидіан, виявляються в сотнях кілометрів від місць їх походження: з півдня Австралії їх перевозили на північне узбережжя Нової Гвінеї або з берегів Чорного моря – на територію нинішньої Польщі і в Рейнську область. А жилі ще в епоху пізнього палеоліту (35 000-10 000 років тому) кроманьйонці в басейні річки Дордонь (на півдні Франції) як знаряддя виробництва використовували раковини з узбережжя Атлантики, тобто з районів, віддалених від них на дві сотні кілометрів.

На більш пізній стадії розвитку в різних суспільствах стали спеціалізуватися на виробництві тих чи інших конкретних виробів, що виступали як засіб плати за продукцію, створену представниками інших груп. Зразками таких товарів є кам’яні сокири, бруски солі, гончарні вироби та накидки з деревного лубу. Ще пізніше з’явилися й особливі групи людей, які брали на себе роль посередників у товарообміні, долаючи при цьому відстані в десятки і навіть сотні кілометрів.

Це, звичайно, вже далеко не просте мінове господарство, в якому товари передавалися один одному прямо і безпосередньо, без проміжних угод. Однак розвиток об’єктивно діючої системи співставлення цінностей різних продуктів і виробів був тоді досить обмеженим. Ціни обмінюваних товарів висловлювали, перш за все, соціальні відносини між індивідами і громадами. І ринок не був ще рушійною силою розвитку грошових відносин.

Автор: Жан-Мішель Серве.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *