Як народжувалися гроші. Частина друга.

монети

Поява грошей пов’язана з розвитком держав, які отримали можливість розпоряджатися надлишками багатств, створюваних експлуатацією рабів, кріпаків або вільних селян, навчилися мати вигоди з торгівлі, що здійснювалася по караванних шляхах, котрі проходили через їх територію, або просто грабували сусідні народи. У цей період з’являються податки і збори, встановлюється порядок їх справляння, упорядковуються способи оподаткування торгівлі на ринках, ярмарках, в морських портах.

Серед величезного різноманіття продуктів, виробів і матеріалів, які виступали в ролі грошей в стародавніх суспільствах (тканини і какао-боби у майя та ацтеків, раковини каурі і золото в царствах Західної Африки, металеві злитки в грецьких полісах, залізні прутки в хеттів, ячмінь і пшениця в Месопотамії, пшениця і мідь в Єгипті, просо і шовк в Китаї), особливу увагу привертають до себе монети, використання яких в якості засобу обігу продовжується і понині.

Спочатку монети були лише одним з різновидів металевих грошей. Наприклад, в Китаї до появи монет (і навіть після їх введення в кінці 4 ст. до н. е.) як розрахункового засобу використовувалися металеві виливки у формі лопаток і ножів. З 7 ст. до н. е. почалася чеканка перших монет в Малій Азії та Греції, причому в окремих містах продовжували користуватися і злитками. В цей час (і аж до появи монет в 4 ст. до н. е.) в Індії грошима служили невеликі срібні квадратики, прикрашені вибитими на них зображеннями.

ВПЛИВ ГРЕЦІЇ

В історії монетної справи особливо важливе місце займають грецькі міста. Багатовікові традиції, що склалися тут, безпосередньо або через складну систему зв’язків поширювалися по всій планеті. Завдяки походам Олександра Македонського, воїни якого зуміли заволодіти дорогоцінним металом із скарбниць близькосхідних володарів і пустили його в чеканку, грецькі монети отримали ходіння в країнах Середземномор’я.

Римляни, спочатку користувались за прикладом етрусків бронзовими злитками, в 3 ст. до н. е. під впливом практики, що існувала в грецьких поселеннях на півдні Італії, теж стали карбувати перші монети. Римська колонізація надала поширенню монет такого розмаху, який перевершила лише колоніальна експансія європейських країн в XIX – початку XX ст.

За межами східних кордонів Римської імперії, між Хорасаном і Месопотамією, правителі з династії Сасанідів, перебуваючи під сильним елліністичним впливом, продовжували карбувати монети, що було сприйнято і Парфянською імперією (заснована в 3-2 ст. до н. е.), яка в період розквіту розкинулася від Євфрату до Афганістану.

Елліністична традиція наклала свій відбиток і на перші монети ісламських країн, тоді як європейські християнські народи в цьому відношенні слідували римської традиції.

Схожий процес мав місце і в Індії, яка відчула на собі кілька хвиль прямого і непрямого впливу Греції: спочатку це було пряме вторгнення військ Олександра Македонського, згодом контакти з Римською імперією і, нарешті, мусульманська, а потім європейська колонізація.

РИТУАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ МОНЕТ

У всіх перерахованих тут цивілізаціях монети далеко не відразу стали першим і єдиним інструментом, який у всіх відношеннях перевершував би інші визнані засоби оплати. Навпаки, довгий час вони існували пліч-о-пліч. Але металеві диски, більш-менш ретельно викарбувані, могли використовуватися найрізноманітнішими способами – в цьому була їх перевага. Обмін ними висловлював щось більше, ніж просто вчинення торгової угоди, – він міг символізувати також обмін дарами, міг бути знаком поваги.

Так, перші монети в грецьких містах випускалися не стільки для того, щоб служити безпосередньо потребам торгівлі: їх вартість була занадто велика, щоб здобувати з їх допомогою на ринку товари повсякденного попиту. А в угодах, що здійснювалися на великих відстанях, наприклад в заморських країнах, засобом платежу служили самі доставлені здалеку товари. У чому ж тоді полягала початкова функція монет? Цілком ймовірно, вони були необхідні для ділових зв’язків як всередині грецьких міст, так і між ними, і перш за все для вирішення питань, що мали політичне та релігійне значення.

Однак ця їхня подвійна роль не перешкоджала їх використанню в торгівлі. Метал, з якого вони карбувалися, здавна був предметом обміну, що здійснювався на величезних відстанях, адже торгівля в той час мала велике політичне та суспільне значення. Крім того, більш-менш твердо встановлена в монеті вага дорогоцінного металу, що дозволяла ділити її на рівні частки, а також поширення монет в країнах і суспільствах із найсвоєріднішими звичаями – все це поступово зробило монету найбільш практичним і кращим засобом оплати торговельних угод і податків.

Нарешті, на монетах карбувалися зображення богів і правителів, і тому вони виконували певну політичну функцію аж до епохи Римської імперії, коли їх випуском стали відзначати також події суспільного життя – наприклад, свята або військові кампанії. Ритуальна роль монет зберігається і в наші дні: їх замуровують у фундаменти будівель, в підстави мостів, кидають у фонтани і джерела як свого роду приношення місцям, куди хотіли б повернутися, їх підносять на щастя нареченим, навіть вкладають в рот або руку покійним, щоб вони могли “сплатити” за свій перехід в інший світ.

Автор: Жан-Мішель Серве.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *