Одяг середньовіччя. Частина третя.

Одяг середньовіччя

Прагнення до продовження лінії панує як в чоловічій моді, так і в жіночій. Щоби більше підкреслити тонкість стану модник ХІV та XV ст. штучно розширює рамена, випихає їх. Каптан та штани разом з панчохами натягає на себе як трикот, а для вбрання потребує часом кількох слуг, щоби його вбрали в цей одяг чи витягнули з нього. На найбільшу невигоду, а навіть небезпеку наражався лицар при різних лицарських вправах, але, незважаючи на це така мода трималася довгий час.

Те саме бажання стрункої лінії відбилося на черевикові. В XIII віку черевик закінчений маленьким носиком, тепер він починає рости все більше, поки не виростає у довжелезний дзьоб, котрий довжиною двічі або й тричі переростає довжину черевика.

Одяг середньовіччя

Голова лицаря по більшій частині покрита «кугелем», в роді картуза, з котрого звисає часом до землі довгий хвіст. З рукавів також часто спадають довгі хвости, прикрашені зубцями, дорогими хутрами і т. ін. Врешті лицар любив прикрашати цей свій дивовижний одяг не тільки незакінченою кількістю гудзиків, що іноді доходили і до кількох сотень, але ще й дзвіночками. Як тільки пан-лицар починав кудись їхати, дзвіночки одразу дзинь-дзинь, дзинь-дзинь і людям здавалося це дуже достойно і круто.

Одяг середньовіччя

Проста матерія минулого століття вже не вдовольняє. На сцену приходять знову тяжкі брокати і вишивки золотом. Людина хоче у своєму вигляді чогось надзвичайного і не раз вбирається в однокольоровий одяг, скажімо, чорний з ніг до голови, як син пекла, або червоний, як Мефістофель, бо чорт та пекло найбільш вражали людину середньовіччя. Другим разом знову поміщає в дивний спосіб різні кольори в своєму одягу та розшиває символічними знаками, чудернацькими візерунками і т. д. Часом одяг складається з двох різних частин, права сторона одної фарби, ліва іншої, або фарби вкладають так, що горішня права частина чорна у вигляді квадрата відповідає долішньому лівому чорному квадратові, а лівий долішній квадрат червоної фарби відповідає правому долішньому червоному квадратові, тощо.

Одяг середньовіччя

Завдяки політичним та економічним умовам в XV в. перше місце в Європі займає Бургундія. Край цей славиться, в тому числі не тільки торгівлею та промисловістю, але й своїм мистецтвом. Не диво, що провід над модами належить тепер бургундському дворові, тим більше, що край цей не тільки виробляє для себе люксові речі, як шовки, брокати, оксамит, тонкі полотна, дивани і т. п., та відсилає їх за кордон (на експорт). Продовжує в загальних рисах моду XIV віку. бургундська мода відзначається пишністю і багатством. По церквах і на бенкетах дами встелювали підлоги довгими «тренами» своїх дорогоцінних суконь.

Одяг середньовіччя

Голови дам мали особливо вишуканий вигляд, бо на них здвигали цілі будівлі, а кращі зачіски у виді рогів оленя, високої дзвіниці, чи ще чогось, що були двічі, а то й тричі вище від самої голови. Дама з такою зачіскою на голові, де би вона не була, тільки й думала про це, як би належно утримати на голові цю тяжку будівлю.

Одяг середньовіччя

Ізабела французька та її придворні дами носили такі височенні зачіски, що задля них навіть мусіли перебудовувати браму палацу. Влада своїми розпорядженнями хотіла вкоротити висоту зачісок голови, духовенство гостро осудило їх як неморальність. Карикатури та сатири висміювали їх за комічний вигляд — але нічого не помагало. Дами продовжували величатися своїми рогами й дзвіницями. Аж одного разу захопилися жінки красномовністю одного проповідника і біля церкви на майдані зложили свої величезні прикраси на голові і в доказ великої жертви Богові — спалили.

Деяка зміна наступила в крою жіночої сукні того часу. Її вузький стан стає неприродним, підноситься вище, продовжує в такий спосіб спідницю і цілу постать жінки.

Мужчина XV в. і далі в поті чола натягає на себе вузьку одежу. Ні один м’яз його тіла не може сховатись, його довгий каптан зміняється на короткий жакет. Модник того часу старається показати не тільки форми свого тіла, але й саме тіло в декольте шиї, рамені й руки. Він прибирає жіночий вигляд, розпускає по голих плечах закучерявлене волосся, котре він часто відслонює. Цікаве саме те, що жінка цього часу своє волосся дбайливо ховає під своїми чудернацькими чіпцями, вищипує та зриває найменший волосок з чола. Золото, перли, дорогоцінне каміння без числа прикрашують жінку й мужчину того часу.

Одяг середньовіччя

Така недостача свободи в одязі була виявом відсутності тої свободи в усьому житті. Життя стискали різні умови, подібно, як це робив нудний церемоніал. Певно, що при усіх дивацтвах в модах XIV та XV в. можна було знайти й поважні одяги, тим більше, що середньовічна людина складна та протирічна. Після гріха вона кається, а після грішного життя турбується про своє спасення. На гробницях-пам’ятниках суворий одяг жінки нагадує католицький монаший одяг, а цей саме й є середньовічного походження. Під впливом раннього ренесансу твориться повний природності та шляхетності італійський одяг кінця XIV і початку XV ст., хоча він в основних рисах не різниться від інших європейських одягів.

Автор: А. Свенціцка.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *