Одяг середньовіччя. Частина перша.

Одяг середньовіччя

Велике переселення народів в Європу та розпад римської імперії принесли чималі зміни до життя багатьох народів. Варвари-переможці довший час вбирають в себе високу культуру переможених, а опанувавши її, творять новий світ — середньовіччя. Давній одяг германських племен — формою нагадує до певної міри античний, а єдиним матеріалом того одягу — є льняне полотно. Первісна германка при невибагливості свого одягу найбільше пишається красою ясного волосся і вміє його відповідно плекати, а рабиня германка не раз мусіла пожертвувати природним золотом своєї розкішної коси, щоби прикрасити ним голову своєї пані — чорноволосої римської матрони.

Завойовники-варвари вже не мали потреби так скромно вдягатися, бо мали в достатку чимало здобичі – золота і дорогоцінних східних матеріалів. А що по грубості свого смаку вони не вміють оцінити мистецької краси речі, то перш за все їх притягає блиск золота та розкіш, яка кидається в очі. Вони прикрашають себе різними коштовними речами. І так старогерманський одяг починає змінюватись, підпадає під вплив римської моди. Вже Карл Великий відчуває всю пустоту нової моди з її прикрасами, павиним пір’ям, соболями та горностаями, і протиставляє цій сучасній йому метушливій моді старий франкський простий і практичний убір і законом обмежує розкіш та пишність.

Одяг середньовіччя

Віки XII і XIII це розквіт лицарства. І уся доба проходить під знаменом лицаря. Варварські звичаї стали більш шляхетними, а заодно розквітає духове та культурне життя. Завойовник-варвар перетворився на шляхетного пана. Менестрелі та трубадури — творці ліричної поезії та епосу співають на різний лад одвічну пісню кохання та величають жінку. Ще ніколи перед тим, ніколи й потому не стояла жінка так високо над землею, як це було в часи розквіту лицарства. Менш більш в ті ж часи з’явився культ Діви Марії — ідеал жіночості й духової краси. Жінці належить хвала, пошана та служба лицаря. Жінка панує як жінка завдяки своїм жіночим прикметам. Хоробрий та відважний лицар клонить коліно перед чеснотами слабкої жінки, він її добровільний раб і слуга, часто навіть без найменшої надії на нагороду.

Одяг середньовіччя

Кожна доба має своє розуміння та своє відчування кохання і залежно від того укладаються взаємини між чоловіком та жінкою. І коли у більш давні часи в кохані існувало тільки право сильного над слабким, право завойовника над своєю здобиччю, в середні віки лицар шукає в кохані передовсім ідеалу. Жінка панує в поезії та в житті. На бенкетах та забавах їй належить перше місце. Така жінка пом’якшує звичаї, сама її присутність примушує звернути увагу на пристойність в поведінці. Жінка знову хоче бути гідною того боготворіння та пошани, якою її оточує лицар. Вона старається і фізично і духовно наблизитись до його високого ідеалу. Тож і одяг того часу гарний і гармонійний.

Одяг середньовіччя

Вже в XI в. появляється особлива нова тенденція в жіночому одязі, бажання означити стан, показати стрункість росту, тісно обхопивши боки та груди. Спідниця спадала з боків вільними складками. В такому одязі в повній мірі виступала жіноча стать, а поети в своїх піснях оспівували красу „осиного стану”. Шляхетна дама середніх віків, мала крім сорочки ще два одяги: дві туніки, з котрих одна доповнювала другу. В X і XI ст. верхня туніка є коротша від спідньої і відповідне гармонійне вкладення цих двох тунік мусить творити гарний вигляд. В XII та XIII ст. обидві туніки мають вже однакову довжину, але зате різняться фарбами. Припіднята верхня туніка показувала спідню; гарна драперія матерії довкруги тіла та ніжка в зграбному черевичкові з шовку або з тонкої кольорової шкірки. Завданням дами було вміти отримати різні кольори своїх тунік та всієї одежі.

Одяг середньовіччя

Сукні носили або з довгими або з напівкороткими рукавами. Від ліктя незшиті кусники матерії закінчені по краях зубцями або позументом розвивалися часом по землі. Голу руку прикривав рукав білої, тонкої полотняної сорочки. Тому, що білі рукави сорочки легко мазались, то їх прикріпляли окремо і часто змінювали.

Одяг середньовіччя

В побуті середньовічного лицаря ці рукави грали величезну роль. Не раз прикріпляв лицар до свого щита рукав сорочки своєї дами, як символ своєї відданості та служби для неї і так кидався в бій. Після того як він виконував своє завдання — дама отримувала назад свій рукав, не раз продірявлений ворожими стрілами. Велику свою ласку робила красуня лицарю, коли цей рукав, що побував в бою, вдягала на свою голу руку. Легенда розказує про одного лицаря, як він вісімнадцять разів вбирав поверх панциру сорочку своєї жінки і кожний раз, коли він щасливо вертався додому, жінка одягала сорочку на себе. Останній раз вона знову дістає власну сорочку як трофей хороброго чоловіка, але лицар загинув в бою. І в останній раз одягає вона на себе скривавлену смертну сорочку…

Одяг середньовіччя

Волосся носить жінка в тому часі розпущене і тільки золотий обруч з різними прикрасами підтримує їх, або очіпок у формі берета. Дуже часто користується жінка довгим тонким шарфиком і то в найрізноманітніший спосіб. То закривається ним від вітру, то від цікавих небажаних очей, то намотує його довкола голови як тюрбан. Поважні жінки, і зовсім закривають голови картузами та хустками, менш більш так, як це носять католицькі монахині.

Автор: А. Свенціцка.

P. S. Старинные летописи рассказывают: А еще именно в средневековые времена зародилась такая важная часть гардероба, как чулки. Вот только в наше время чулки – преимущественно женская одежда, а в средневековье все было с точностью до наоборот, чулки носились в основном мужчинами, ну а женщинам приходилось носить исключительно длинные платья, так как голые женские ноги в те времена были верхом непристойности. Любопытно, чтоб подумали средневековые люди о нашей современной моде?!

2 Responses to Одяг середньовіччя. Частина перша.

  1. Людмила пише:

    Гарно написано. Приємна мова – не схожа на комп.переклад з російської. Художньо – не просто опис крою музейного експонату, а жива така картинка створена. Сподобалось. Дякую.

  2. Pavlo пише:

    Людмило дякую, дуже радий що вам сподобалось, значить не дарма існує наш сайт. А щодо перекладу з рос. мови, то в нас все навпаки, абсолютна більшість тутешніх статей були написані українською, а вже потім мною були перекладені на російську. Українська версія тут – як правило першоджерело.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers