Одяг середньовіччя. Частина друга.

Одяг середньовіччя

Модні глянцеві жіночі журнали в ті далекі середньовічні часи ще не виходили, але, тим неменше, ледь не вся Західна Європа вбиралася майже однаково. Всюди першу роль почали грати крій одежі, а не шиття, як це було в старі віки. Потрібний був добрий кравець, який би добре прикроїв одяг до тіла, треба було в рівній простій туніці з під пахів і з боків вирізати лишні кусники матерії, а на грудях матерію стягнути, показати шию, бюст, стан, боки… Однак хоча в ті часи й підкреслюється в одязі жінки її жіночість, то скромність та розуміння пристойності не дозволяє жінці показувати голого тіла. Коло шиї одяг ледве витятий, руки завжди сховані в довгі рукави, як не сукні то сорочки.

Цей загальний напрям моди у крою одежі продовжується і в ХІV і XV ст. Але це вже інші часи і суспільність живе іншим духом. Починається занепад лицарства, щораз більше виростає значення міст, поширюється торгівля, а разом з тим підноситься чимраз вище міщанство. Людина того часу не вміє погодити свого аскетичного світогляду з життям і зростом торгівлі та промислу. З напливом великих багатств буяють і пристрасті. Душа людини роздвоюється і ніколи гріх і розпуста не опановували її так як у ті часи. Та мимо того люди завзято продовжували будувати височенні готичні храми, в котрих, здавалося уся душа здіймалася у небо.

Готичний собор

Жінка цього часу мусіла зійти зі своєї висоти на землю, а часом і нижче, бо в кохані не шукали вже високого ідеалу, тільки розкоші та насолоди. Для цього потрібна була інша жінка, шляхетність побуту і звичаїв відступає. Людина починає звертати увагу на свій зовнішній вигляд, а в постійній зміні одягу та моди показує свою неврівноваженість. В цьому часі вже існує мода так, як ми її розуміємо, бо виходять спеціальні хроніки, неначе глянцеві журнали, що займаються описами мод. Вже в середніх віках французи звернули на себе увагу своєю несталістю та фантастичністю одягу. Один художник представляє всі народи в національних одежах, а француза лишає голим, бо не знає, якої саме моди тримаються в даний час французи. Все ж таки такої визначної ролі в модах, як у XVIII ст. французи на той час ще не мали.

Одяг середньовіччя

В XIII ст., щоби не допустити загального прямування до зміни в одягу, починають з’являтися королівські розпорядження про одяг. Вони мали найбільше на меті бідних лицарів, котрим їх скромний одяг міг би перешкодити взяти участь в турнірах. Управителі міст, які постійно видавали свої розпорядження, в першу чергу хотіли оборонити вищі аристократичні класи від зрівняння їх з багатим міщанством, бо багаті міщани та заможні селяни почали наслідувати в одязі аристократію. Зі зміною моди що раз то нові розпорядження точно і детально, в дрібницях: метрах і сантиметрах, роз’яснювали громадянину його права на одяг. Той, хто переступав своє право, мусів платив штраф. Бувало, якийсь багатий купець волів краще заплатити чималий штраф, а все ж таки пишатися в модному одязі великих панів.

Одяг середньовіччя

Мода загострює передусім напрям минулого століття в прямуванні до стрункого стану. Природне прикроювання одягу по лінії тіла не вдовольняло. Тонкий стан був в моді, ні одна складка не сміла уложитися на ньому, тому й шнурування стану мусіло прийти тут на допомогу, як у жінок, так і у чоловіків. Дама нового часу являється декольтованою. Вона відкриває шию, плечі і руки. Зате сукня продовжується зі заду, являється довжезний „трен” (хвіст). Дама ніби хоче винагородити себе за скупість матеріалу в горі на стані надлишком його в долині. Спочатку два хвости розвивалися з її сукні — з переду і заду. Передній „трен” вона несла сама; а з заду ніс слуга або придворна дама. Ця форма однак не прийнялася, зате сукня з одним „треном” часто була в моді.

Одяг середньовіччя

Розпорядження про одяг намагалося встановити норму довжини „тренів” та розміру викрою (декольте). Шляхетні дами носили „трени” по 3 і 4 метри і при цьому мали повний церемоніал, хто і в який спосіб повинен був його підтримувати. Природно, кожна багата жінка хотіла мати як найдовший «трен». Щоб цьому перешкодити міста ставили на майданах камінні моделі і на них міряли невідповідні «трени».

Загально, жіноча постать виступала гарно і в тих умовах, а довший «трен» надавав їй величі та гідності. Гірше виглядав чоловік у своєму вузькому одязі.

Автор: А. Свенціцка.

P. S. Древние летописи рассказывают: Да уж интересно одевались люди в средневековье, а еще очень любопытно, какой в те далекие времена была детская одежда. Скажем, были ли тогда зимние детские комбинезоны (такие как тут), детские шорты, как выглядели средневековые детские шапочки. К сожалению ныне на эту тему можем только фантазировать.

2 Responses to Одяг середньовіччя. Частина друга.

  1. Людмила пише:

    Щось остання ілюстрація дуже на ампір часів Наполеона схожа, хоч силует і відповідає опису, але це, мабуть таки, не середньовіччя.

  2. Пан П пише:

    Можливо ви й маєте рацію, просто довгий шлейф її плаття схожий на опис сереньовічної одежі. Але мода то і діло повторювалась, і “хвіст”, який часом використовували в навіть часах Наполеона, йде родом із середньовіччя.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers