Історія рукавичок

Історія рукавичок

Часом здається дивним, що деякі деталі одягу, ще недавно вважалися абсолютно необхідними, поступово зникають з нашого побуту. Чи не є ми свідками подібної еволюції рукавичок, народження яких історично відносять до середніх віків? У ті далекі часи рукавичка була своєрідним знаком рангу і стану власника. Лицарі носили залізні рукавички у формі пазуристої руки.

Для єпископів рукавички в’язали з золотистих ниток, а для духовних осіб нижче званням їх робили з чорної шкіри. Нерідко рукавички розшивали дорогоцінними каменями або розмальовували найтоншою аквареллю із зображенням пейзажів.

Одна з легенд розповідає про те, що для захоплення в полон яструба, який заподіює людям величезних збитків, треба було стати володарем магічної рукавички, яка висіла на високій золотій колоні і охоронялася пильним чудовиськом – драконом.

За часів царювання Людовика з’явилися довгі мітенки з відкритими кінчиками пальців, щоб можна було блиснути красою нігтів. У XVIII столітті рукавички стали ще більш вигадливими і ускладненими, від чого і технологія виготовлення їх ускладнилася неймовірно. Шкіру для них купували в Іспанії, кроїли у Франції, а шили, вишивали або розписували в Англії. Словом, перш ніж потрапити за призначенням, рукавичка об’їжджала пів-Європи.

На початку XIX століття послідовники знаменитого «рукавних справ майстра» Бруммеля заснували «Клуб рукавички», а такий собі сер д’Орсе виробив «правили ідеального джентльмена», згідно з якими необхідно було міняти рукавички щонайменше шість разів на день. Звідси і пішла відома фраза «міняти часто, як рукавички».

Згодом звичай цей перестав дотримуватися, а до нинішніх днях рукавички взагалі якось непомітно майже вийшли з моди: їх надягають лише при виході на вулицю, та й то в разі холодної погоди.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *