Історія матюків

матюк

Увага-увага! В даній статті буде присутня нецензурна лексика (адже, як можна написати про історію матюків без них самих?). Тож особам з тонкою душевною організацією і тих, кого це може образити, прохання просто пройти поруч і ні в якому разі не тиснути на кнопочку «Читати повністю». А всіх решту – ласкаво просимо у нашу чергову мандрівку шляхами історії, а темою сьогоднішніх історичних досліджень буде така непроста (чи може навпаки мега проста) штука, як матюки (вони ж лайка, нецензурна лексика, «міцне словечко» та іже з ними), звідки вони взялися, їхня історія, походження і навіть сакральне значення… О так, сакральне значення, адже матюки – це не просто всякі «брудні словечка» чи вульгращина, для когось матюки – своєрідна поезія, невід’ємна складова мови, письма, чи може навіть священна мантра.

Звісно, мова йде більше про російську мову, «великий и могучий русский язык», адже ні для кого не секрет, що матюки є невід’ємним «культурним» надбанням російської мови, це дає привід деяким українцям навіть дотепно жартувати з цього приводу.

матюк

Але як би там не було, матюки присутні не лишень в російській мові, а і багатьох самих різних мовах по цілому світу: англійській, іспанській, польській, мадярській та ще безлічі інших. (от цікаво було б послухати, скажімо як матюкаються китайці, чи ескімоси, або як звучатимуть матюки витонченою французькою чи перською мовами). Таке враження, що матюкі, ці брудні словечка, прописані-закарбовані десь глибоко у нашій спільній колективній підсвідомості – «Защемивши собі пальці руки, сантехник Іванов, як завжди, хотів було розповісти про жахливий біль, який мучив всі нервові закінчення розпухлих пальців і про те як страждає його тонка і чутлива натура, але як завжди виходило лишень коротке “Еп твою мать!”».

Та все таки, як не крути, а російські матюки самі барвисті, поетичні, як гарно казав свого часу відомий російський гуморист Михайло Задорнов (якого дуже люблю): «Только русский человек может матерится на солнечный закат». І це справді так, для деяких росіян матюки не просто лайка, (як переважно для всіх інших народів) для них це частенько спосіб самовираження, внутрішньої експресії, навіть захоплення. І в цьому щось є таке потойбічне, магічне, так ніби матюкаючись, людина промовляє певну магічну формулу, заклинання, мантру.

Але давайте, нарешті, звернемось до історії: щодо походження матюків є кілька різних версій. За найпоширенішою з них: в давні часи наші предки не матюкались, а на Київську Русь матюки прийшли разом з монголо-татарською ордою. Хоча як на мене ця версія – повна нісенітниця, адже ті самі англійці чи іспанці теж не аби які любителі поматюкатись, однак жодних монголо-татар до них не приходило. Також постає питання – звідки матюки взялись у самих монголо-татарів і чи були вони присутні у давніх народів в старовинних цивілізаціях, скажімо чи матюкались у Шумері, Вавилоні, давньому Єгипті чи Греції. На це питання не має однозначної відповіді, адже жодних писемних згадок із нецензурними словечками з тих часів не має. Та, тим не менше, це не говорить, що давні єгиптяни чи вавилоняни не матюкались, може ще й як матюкались, (думаю, якщо якогось простого єгипетського рибалку з тих часів, якого крокодил з Нілу несподівано хапав за одне місце, він в той момент не священні мантри декламував, а крив крокодила самими справжніми десятиповерховими матюками, але хто зна…?) Але звісно, матюки не писались на глиняних табличках та не висікались на кришках єгипетських гробниць чи саркофагів, одним словом – цензура! (вже тоді)

Інша версія походження матюків виглядає більш правдоподібно – вони прийшли до нас (а заодно і в цілу Європу) разом з кочовими племенами гунів (тих кремезних хлопців на конях, які свого часу розвалили могутню Римську імперію). Самі гуни (точніше деякі племена), які спершу мешкали в Азії колись давно поклонялись мавпам, вважаючи їх священними тваринами (привіт Чарльзу Дарвіну). От мавпи і винуваті у тому, що люди почали матюкаються, адже переважно всі матюки пов’язані з статевими органами та сексуальним актом, а якщо ми поспостерігаємо за поведінкою мавп, скажімо шимпанзе, то помітимо, що самці шимпанзе для демонстрації своєї сили, переваги над суперниками та взагалі закріплення лідерського статусу, частенько демонструють свої статеві органи чи навіть імітують сексуальний акт. А давні гуни, наслідуючи своїм священним тваринкам – мавпам, взяли та перейняли їхні мавпячі звичаї у свій побут – нерідко демонструючи свої статеві органи ворогам перед боєм (певно, щоб налякати). Хоча то робили не тільки гуни, от згадалось, як у фільмі «Хоробре серце» шотландські воїни перед боєм з англійцями демонстрували тим свої голі дупи.

Хоробре серце

А з невербальних звичаїв вже пішли і вербальні, а про значення деяких матюків можна багато роздумувати не тільки всяким філологам-історикам, а і психологам. От наприклад найпопулярніший матюк-посилання «на хуй» (я ж попереджав, що буде нецензурна лексика) – себто на чоловічий дітородний орган, ставить того, кого послали, неначе у жіночу сексуальну позицію, що означає втрату ним чоловічої сили та гідності. Таким чином, давні гуни та пізніше інші варварським племена посилаючи своїх супротивників на ті самі нецензурні три літери, намагались навести на них свого роду порчу, позбавити чоловічої сили, щоб легко потім перемогти, здолати у битві. І без жодних сумнівів давні гуни (якщо то вони принесли матюки) вкладали у них не аби який сакральний зміст та магічну силу (правда іноді в негативному сенсі).

І нарешті, найцікавіша версія походження матюків, за якою вони з давніх часів стихійно виникли у нас на Русі (і не тільки в нас, а і в інших народів) та спершу були не поганими, «брудними» словечками, а зовсім навпаки – священними мантрами! Так, саме священними язичницькими мантрами, які символізували передусім родючість. А родючість в свою чергу була пов’язана із різноманітними еротичними обрядами, просто наші далекі предки-язичники вірили, що людська еротичність та сексуальність може вплинути і на природну родючість, яка дасть гарний врожай (Адже все взаємопов’язано, а що вверху, те внизу, чи не так?). Між іншим, серед чисельних слов’янських богів, всіх цих Перунів, Дажьбогів та Сварогів, був один бог на ймення Ебун (між іншим, тоді то було зовсім не погане слово) про якого чомусь не так активно згадують історики та релігієзнавці (може, стидаються?)

А самі найпоширеніші матюки, якщо вдуматись, відображають не що інше, а символічний устрій нашого всесвіту: перше – те саме слово з трьох букв, чоловіче активне начало, друге – жіноче, пасивне начало, і третє – процес їхньої активної взаємодії (між іншим не тільки у нас, а і у всіх інших мовах, скажімо самий популярний англійський матюк «to fuck» у різних варіаціях, якраз означає активну взаємодію чоловічого та жіночого начала). Виходить самий справжній інь та янь, безперервне відновлення життя через єдність протилежностей. І не має нічого дивного в тому, що в давнину цим словам приписували самі справжні магічні значення та властивості і використовували їх як обереги (а не як лайку).

З приходом християнства, звичайно, всі язичницькі еротичні культи були нівельовані, в опалу потрапили і матюки, які з священних язичницьких мантр та «слів сили» перетворились на брудні словечка. Отак все було поставлено догори дном, перевернуто з ніг на голову. Цікаво, що деякі люди інтуїтивно відчувають силу матюків і не стидаються активно їх використовувати, зокрема і в інтернеті (чого тільки вартує мега популярний на просторах рунету блог Теми Лебедева). А що про використання матюків думаєте ви?

матюк

На завершення гарний езотеричний анекдот:

Подорожує Микола Реріх по Тибету, шукає містичне місто Шамбалу, обитель найвищої мудрості. Рік, два, три, але відчуває – Вона все ближче. І ось піднімається на гору, знаходить там спуск в печеру, цілий день спускається по ньому і виходить у величезний зал. Уздовж стін стоять рядами тисячі буддійських монахів, тягнуть мантру “оммм”, а посеред печери – величезний, метрів 30 висотою з цілісного шматка нефриту лінгам.
І тихий голосок лунає у Реріха над вухом:
– Микола?
– Так!
– Реріх?
– Так!
– А пам’ятаєш як 17 листопада 1914-го року на розі Невського і Горохової ти був посланий візником на хуй?
– Ну, так …
– Вітаю, ти прийшов!

2 Responses to Історія матюків

  1. Небайдужий пише:

    паршива стаття не інформативна, жодної історичної справки чи документу, виклав свою думку,і для себе прийнятну версію походження матюка, склалось враження що мужик просто хотів поматюкатись

  2. Пан П пише:

    Шановний Небайдужий, дякую за конструктивну критику щодо статті. І до речі ви можете гарно доповните статтю, якщо знаєте про якісь історичні документи, може літописи, хроніки які допоможуть нам привідкрити таємницю походження матюків, ласкаво просимо написати про них в коментарях.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *