Історія ляльок

ляльки

Ляльки старі — як світ. У розкопках із найдавніших часів знаходимо ляльки, що ними бавилися діти наших предків. Були вони спершу певно дуже незугарні, вироблені з дерева, гілок, із шматок, поки не стали глиняні або камінні. І певно бавилися ними дівчатка, сповиваючи їх і заколихуючи, як їхні мами заколихували їх піснею до сну. Кажуть, що ляльки це виключно забава дівчат, це прояв вродженого кожній жінці материнського інстинкту. Та на мою думку, це радше ген до наслідування. Бачили дівчата, що їхні мами, що з ними невпинно перебували, плекають дітей, вбирають, годують — от і дівчатка поробили собі своїх „дітей” і ними зайнялись. Так само як у ті часі хлопці, наслідуючи батьків, робили собі луки й стріли, грались у війну чи лови.

Чи хлопці ляльками бавляться? Коли металеві жовніри чи паперові вирізанки війська, або солдатики вважати ляльками, значить: хлопці теж бавляться ляльками – фігурками, наслідуючи воєнне ремесло старших. Діти трактують забаву зовсім поважно, як реальну дію. Забава дитини позволяє нам простежити її психологію, вона є тим дзеркалом, в якому відбивається душа дитини. А коли ті два роди забав: дівчат ляльками, а хлопців солдатиками зіставимо побіч себе, то можна дійти до висновку, що тут грає головну роль не материнський інстинкт у дівчат, чи воєнний забіяковий у хлопців, але радше спільне всім людям бажання опанувати, створювати інших на свій лад та подобу. Дівчата хочуть кермувати лялькою-дитиною, хлопці – солдатиком-бійцем. Правда сучасні хлопці та дівчата нажаль вже майже перестали бавитись ляльками та солдатиками, їх замінили комп’ютерні ігри, телебачення. Але ми з вами повернемося до тих часів, коли комп’ютерними іграми і близько не пахло, а діти бавились ляльками. Та й не тільки діти, скажімо деякі старі генерали у відставці з 19-го століття вельми полюбляли грати олов’яними солдатиками, зводячи ними уявні військові кампанії. Також страшенно полюбляв бавитись солдатиками відомий швейцарський психолог, найталановитіший учень самого Фрейда – Карл Густав Юнг, причому любив він це вже у доволі зрілому віці.

солдатики

Але повернімось до історії ляльок. Коли вперше повстали справжні ляльки на подобу нинішніх? Деякі історики кажуть, що сталося це 50 році по Христі в той час, коли у Римі панував імператор Нерон і його жінка Помпея. По образу прегарної цісаревої молоді римлянки стали робити малі статуетки і всюди носили їх з собою. Ті статуетки називали «попеї», від чого виводять французьку назву ляльки „La poupee” — німецьку „ die Puppe”.

Але в дійсності початок ляльок сягає у давнішу давнину. Археологічні розкопки в єгипетських гробницях у долині фараонів виявили велике число малих фігурок із кості, дерева, паленої глини. Це й були лялечки, що ними грались молоді єгиптянки. Бавилась ними певно й мала Клеопатра, до того як не почала бавитись людьми. Найстарша з тих ляльок з дерева, вбрана в єгипетський одяг, представляє жінку, що розтирає зерно. Деякі вчені датують її походження 1200 роком до н. е., отже багато раніше римських «попей».

ляльки

В Римі ляльки бували дуже часто із слонової кістки, а молоді римлянки самі готували їм одяг. Римські ляльки переходять відтак до Галії, після того як її здобуває Юлій Цезар і знову тут молоді галійки прибирають їх по своєму і ось по тих ляльках-забавках маємо теж вказівки, який одяг носили жінки в гало-романську добу.

Із середньовіччя не багато знаємо про ляльки. Тільки всього, що в Німеччині в Норимбергії, а у Франції в Лімузені були спеціальні майстерні, де виготовляли дитячі забавки, передовсім ляльки. В XIII столітті Альбертові Великому, вченому монаху з Колонії вдалось, сконструювати ляльки-бесідниці. Але вони були з металу і майже у величину людини, так що годі їх вважати дитячими забавками.

В 1532 році находимо в інвентарі Маргарити, дочки австрійського імператора Максиміліана, опис різних забавок; між іншими було там ціле мале ляльчине хазяйство з золота, а саме: два горнятка, і шість малих чашок, шість тарілок, чарка, два малі свічники, маленький креденс (буфет для посуду). Все було таке малесеньке, що разом важило не більш 3 кілограм.

Але передовсім в XV і XVI ст. ляльки поширились у Франції. Кардинал Ришельє якось подарував княжні д’Анґієн на Новий рік мініатюрну кімнатку, в якій було шість ляльок з воску. Зрештою, не тільки дівчатка грались у той час ляльками. Чи не самою улюбленою забавою короля Людовіка XIII, коли той був ще дитиною, було возитися по галереях Лувру з маленькою повозкою, в якій сиділи дві гарні ляльки. І Людовік XIV також дістав в дарунок дитиною ляльчине господарство і ховав його ціле життя поміж родинними пам’ятками. Складалось воно: із кухні, чотирьох маленьких свічників, пряділки, стола, кошика, шістьох крісел і крісла.

В той самий час пані де Тіянж дарувала молодому князеві де Мен кімнатку, завбільшки зі стіл, в якій було багато прегарних ляльок. Вони лежали на великому ліжку та приймали гостей, як славні куртизанки того часу. Визначні дворяни навідувались до них, а вчені Рошфуко, Боальо, Боссі, Ля Фон приходили сюди читати свої твори і вести дискусії перед ляльками князя де Мен.

В той же час ціни деяких ляльок доходили фантастичних сум. Так, наприклад одна лялька (дівчина перед дзеркалом), яку дарували іспанській принцесі, коштувала 20 000 франків (величезну суму на той час). Ляльками бавилися не тільки діти, а теж і дорослі особи. (Зрештою, дорослі часом такі самі діти, тільки великі). Майже всі тодішні дами мали ляльки, самі їх одягали й розвішували по своїх апартаментах, так само як сьогодні у нас деколи саджають декоративні ляльки на диванах, фотелях, подушках.

Згодом працелюбна Німеччина почала завалювати європейські краї забавками своєї продукції, але Франція таки зберігала лідерство у їх виробництві. Від XVII століття з’являються рухомі ляльки, які говорять та ходять.

лялька

Дві найгарніші в історії ляльки зроблено у Франції. Це ті, які президент Фелікс Фор на прикінці 19-го століття привіз у дарунок в час своєї подорожі до Росії двом донькам останнього російського царя Миколи II. Перша лялька, велика русява «артистка», говорила дуже виразно: „Добрий день, дорога мамочко, чи добре спала ти цієї ночі?” Крім того видавала цілий монолог і співала пісеньку. Друга — представляла велику даму. Вона була одягнена незвичайно елегантно по останній (на той час) французькій моді. Мала теж із собою цілу величезну валізу (як справжня жінка), наповнену найрізноманітнішою білизною і чотири народні французькі строї: нормандський, бретонський, беарнезький і арлезійський. Що сталося з тими ляльками і хто грається ними тепер, коли доля (в обличчі ленінських більшовиків-чекістів) так страшно погралася з членами царської сім’ї?

Та сьогодні ляльки не тільки забавляють дітей, не тільки втішають і старих, прикрашуючи їх помешкання, але сповняють ще й інші завдання. Знаємо вже, чим вони є в театрі маріонеток і які різнорідні образи можуть там представляти. А ось у 20-му столітті їх впроваджено теж у фільми, подібно як малюнки автора світової слави Мікі Мауса і трьох свинок — Уолта Діснея. Також можна згадати і про ритуальне застосування ляльок у деяких культурах. Скажімо всім відома лялька Вуду, зроблена чорними чаклунами (бокорами) релігії Вуду, як прототип якоїсь реальної людини, з метою нанесення відвертої магічної шкоди останній (а то і перетворення її на зомбі). У Японії ляльки застосовували у ритуальних цілях як жертву богам, які мали замінити собою реальних людей, зрештою відомості про ритуальні релігійні дії з ляльками є присутні практично в усіх давніх язичницьких віруваннях та шаманських ритуалах. Але це вже тема для іншої статті…

Автор: К. М.

P. S. Старинные летописи рассказывают: Надеюсь, эта статья об истории игрушек вдохновит вас вместо прививать своим детям (конечно если только они у вас есть) любовь к куклам, покупать хорошие и красивые куклы (сделать это можно, например, через магазин детских товаров, вот их сайт), играть вместе с ними. И поверьте, играя с детьми можно многому научиться, а сама игра в куклы имеет очень полезное влияние на психологию ребенка.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *