Історія креслення

креслення

Сучасні методи технічної (і в тому числі комп’ютерної) графіки мають свою багатовікову історію. Спілкування людей один з одним навчило їх не тільки словесної мови, а й писемності. Перш ніж з’явились літери, з яких можна було скласти написане слово, людина висловлювала свою думку малюнком. Найдавніші пам’ятки історії зберегли зображення звірів, зброї, домашнього начиння. Історія писемності наводить багато прикладів «картинного письма», в якому образи, предмети зображувалися малюнком. Пізніше людині знадобилось вміння намалювати не тільки такий предмет, який вона бачила, а й такий, який вона хотіла зробити. Коли стали зводитись великі споруди – житла, храми, фортеці, – виникли перші креслення – плани. Вони викреслювались на землі в тому місці, де мала будуватись споруда.

Для цієї роботи були створені перші креслярські інструменти, які дійшли до нас з глибокої давнини: кут-вимірювач і прямокутний трикутник.

креслення

З часом плани стали виконуватись в зменшеному вигляді на дереві, полотні, пергаменті. Техніки давнини прагнули показати в кресленні геометричну форму і розмір споруди, а щоб виконати це завдання, створювали своєрідні прийоми графічних побудов. У древніх єгипетських папірусах зустрічаються два зображення однієї і тої ж будівлі: вид зверху – план і вид спереду – фасад.

У стародавній Русі людей, вправних у будівництві, литті металу, виготовленні зброї, називали розмислами. До наших днів збереглись інженерні споруди – храми, фортеці, греблі, мости, в яких ми бачимо прояв технічного генія розмислів наших предків. Ці пам’ятники ясно говорять про те, що їхні творці добре володіли геометричною формою і вміли вибирати найкраще рішення технічної задачі (ось такі вони, веб-дизайнери середньовіччя).

У літописах XIII-XIV століть історики знаходять малюнки, виконані настільки чітко і наочно, що, наприклад, можна відновити по такому малюнку технологію виготовлення гармати.

креслення гармати

На цьому малюнку видно, що стовбур гармати зварений ковальським зварюванням і укріплений кільцями. У таких наочних технічних малюнках використовувались прийоми живопису, але вони не могли задовольнити техніків, особливо будівельників, так як на малюнку не можна було задати розміри споруди.

Графічні прийоми креслень XVI-XVII століть ясно показують, як наполегливо прагнули середньовічні техніки вирішити завдання зображення об’ємного предмета, що має три виміри: довжину, ширину, висоту, – на площині, у якої тільки два виміри – довжина і ширина. Потрібно було таке креслення, на якому не спотворювалися б лінійні розміри, кути і геометрична форма. На багатьох кресленнях цього часу застосовувались самобутні геометричні побудови, основою яких є план споруди.

Якщо це був план місцевості, міста або двору, то показувалось точне розташування будівель, а вигляд їх давався не зверху, а збоку або спереду. Якщо ж складалось креслення самої споруди, то поєднувались на одному виді її план і фасад. Для нас ці прийоми дуже цікаві тим, що в них закладено початок точного проекційного креслення. Графіками того часу залишалось зробити тільки ще один крок: роз’єднати комбіновані проекції і накреслити їх кожну окремо, щоб отримати креслення в проекціях на дві взаємно перпендикулярні площини.

креслення

Креслення моста і сторожової вежі XVII століття. План та фасад суміщені.

На початку XVII століття з’явилися перші металургійні заводи, що виконували урядові замовлення на гармати і ядра. Вироби спочатку замовлялись і приймались не за кресленнями, а за зразками-моделям, але в кінці XVII століття зразки стали замінюватись робочими кресленнями, які надовго зберегли назву «паперових зразків». На багатьох будівельних кресленнях ставились числові розміри; масштаб ще не витримувався.

Початок XVIII століття ознаменувався масовим будівництвом флоту. І тут потрібно точне, побудоване в суворому масштабі креслення, на якому можна було б зобразити двоопуклий корпус корабля і перевірити плавність його контурів. Це завдання було блискуче вирішене. У Морському архіві ми знаходимо велику кількість корабельних креслень 1686-1751 років, виконаних корабельними майстрами та їх підручними. Ці креслення – зразки досконалості в технічній графіці. Ми бачимо вже проекції не так на дві, а на три взаємно перпендикулярні площини: вид спереду, вид зверху, вид збоку; такий прийом давав повну можливість показати на площині в геометричному зв’язку всі три виміри предмета: довжину, ширину і висоту.

креслення

Так кораблебудівники створили наприкінці XVII століття досконалий метод побудови креслення. Довгий час, вважали творцем проекційного креслення французького інженера Гаспара Монжа, який опублікував у 1795 році у Франції свої праці з нарисної геометрії. У книзі Монжа, дійсно, основою системи графічних побудов був прийнятий метод трьох проекцій. Але Монж не є його творцем, цей метод вже широко застосовувався в техніці, і Монж лише науково узагальнив його. У XVIII столітті проекційні креслення в точному масштабі, але без числових розмірів поширилися у всіх галузях техніки.

Для все зростаючої промисловості та державних установ потрібно було багато фахівців-креслярів. У заводських технічних школах креслення вважалось основним спеціальним предметом; випускались різні керівництва з креслення, наприклад, в 1707 році вийшла і перевидавалась книга «Прийоми циркуля і лінійки». У вісімдесятих роках XVIII століття головним управлінням народних училищ було випущено «Короткий посібник з громадянської архітектурі і зодчества», в якому викладалися правила побудови проекцій на три взаємно перпендикулярні площини.

У XVIII столітті креслення виконувалися дуже ретельно, кольоровою тушшю і потім майстерно розмальовувались для позначення різних матеріалів, щоб показати на кресленні внутрішню будову предмета, давалися умовні розрізи, перерізи. Часто користувались не тільки кресленням в проекціях, а й наочним зображенням, яке називалось «вільною перспективою».

До початку XIX століття в промисловості та будівельній справі застосовувались креслення, які вже дещо відрізняються від сучасних. Незвичайним для нас здається тільки розташування проекцій: план часто залишається головним видом. Багатство і різноманітність прийомів інженерної графіки узагальнила і теоретично обґрунтувала нарисна геометрія. Ця наука в першій половині XIX століття отримала свій розвиток у світі. Незважаючи на те що креслення на виробництві стало незамінним документом, виготовлення його було дорогою і копіткою справою. Креслення виготовлялось в одному примірнику, який експонувався в цеху на стіні і тому користуватися ним працівникам було незручно. У сорокових роках XIX століття з’являються перші спроби розмноження креслень через світлокопій. Для світлокопіювальних апаратів не потрібно було виконувати креслення в фарбах і кольоровою тушшю; замість розфарбовування стали застосовувати різне штрихування, контур креслення обводити більш товстими лініями, однак, незважаючи на явні свої переваги, світлокопій повільно проникав у виробництво і лише до кінця XIX століття став займати міцне місце на машинобудівних заводах.

Автор: Н. Левитська.

P. S. Старинные летописи рассказывают: А еще среди старинных чертежей прошлого можно найти просто таки удивительные проекты, в которых расписано все до мельчайших деталей, а кое-где даже вертикальное озеленение предусмотрено.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *