Середньовічна газета або середньовічний випуск новин

Середньовічна газета

Завжди цікавило, а як би виглядала справжня середньовічна газета або середньовічна програма передач. Скажімо, якби б у «веселі» часи середньовіччя вже були засоби масової інформації (на кшталт тих, що маємо ми), і по якомусь середньовічному телевізору йшли випуски середньовічних же новин. Ось якщо б узяти і накласти нашу сучасну інформаційну епоху на дрімуче середньовіччя, як би виглядали випуски таких новин, правда цікаво!? Або як би виглядала сучасна газета, але написана в середньовічні часи, та до того ж з репортажами з різних частин нашого ще тоді середньовічного світу. До вашої уваги маленька історична фантазія на цю тему.

794 рік від Різдва Христового був не найвдалішим у житті японського імператора. Підступні піддані улесливо називали його нащадком богині сонця, на ділі ж захопили реальну владу в свої руки і правили Країною висхідного сонця від імені імператора. Яке віроломство! Вічна доля «божества». Йому поклоняються, але й тільки. Не додавав оптимізму і той факт, що японська писемність виникла на основі китайського шрифту. Хотілося, звичайно, щоб було навпаки, але на жаль, і тут обскакали. Імператор нудьгував і вивчав буддизм і конфуціанство, намагаючись з усіх сил зберегти велич і душевний спокій. Ну, де вже. І державний устрій, і стиль у мистецтві – все від сусіда. Куди не глянь, скрізь «Made in China».

У Китаї – «золоте століття» літератури і мистецтва. Золото тече рікою не тільки в переносному, але й у прямому розумінні: дорогоцінні камені, слонова кістка, хутра, коні, папір, чай, шовкові тканини – і день і ніч прибувають в країну по «Шовковому шляху». Те, що тільки вивчає японський сусід, тут вже вважають своїм, хоча і буддизм і конфуціанство завезені разом з прикрасами і чаєм з Індії. Розквіт, розквіт. У період від 618 до 868 року китайці винайшли: механічні годинники, порох, парасольки, магнітний компас і багато іншого. Величезний дракон з розумним поглядом переможно шкірився з кожної речі імператора.

А от в Індії в цей час мода змінилася. З регулярними відвідинами заморських купців жінки змінили прикраси з кістки на дорогоцінні камені, а заодно було вирішено змінити і релігію. Буддизм не в моді, на зміну йому приходить індуїзм.

У Центральній Америці приблизно в цей же час добігав кінця класичний період цивілізації майя. Наостанок майя зуміли-таки залишити майбутнім нащадкам гідну пам’ять по собі: їх календар і система письма такі складні, що сучасні вчені тільки тепер приступили до їх розшифровки.

А десь в далекій Африці вічні верблюжі каравани не поспішаючи борознили пустелю Сахару. До 900 року імперія Гана стає нечувано багатою. Араби і китайці, які в якості купців побували в Африці, наперебій пригощають співвітчизників байками про прекрасних жінок і чудові палаци.

На матінці нашій Русі шумлять берізки, в липневих лісах повно грибів та ягід, в малиннику бурчить бурий ведмедик, в річках пустує плотва, править усім цим лісовим та болотистим царством княгиня Ольга, а руські князі, зміцнюючи кордони, все частіше вдаються до послуг безстрашних і войовничих людей, що називалися варягами. Вони охоче поступали на службу, але в них не було ні особливої відданості, ні дружелюбності. Гроші, слава, бойовий азарт – ось що рухало сміливими найманцями. Та вони цього й не приховували. У їх грубуватій простоті була своєрідна краса, але з ними треба було тримати вухо гостро. Вже надто швидко, де б вони не з’являлися, намагалися вони стрибнути з варяг у «дамки». Самі ж вони звали себе вікінгами і в довгі зимові вечори на посиденьках розповідали історії, саги, які завжди починалися словами: «Жив чоловік по імені …»

P. S. Далі в програмі новин нашої середньовічної програми передач буде цикл репортажів про веселих середньовічних хлопаків – вікінгів. Так що не пропустіть.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *