Історія демократії. Або демократія vs диктатура.

демократія

Як знаємо з конституції наша ненька Україна – демократична президентська країна, ха-ха хто б сумнівався. Але що воно таке ота демократія і з чим її їдять. Отож, демократія з грецької – влада народу (демос – народ, кратос – влада), така форма правління та суспільного устрою, коли головним джерелом влади формально є народ. Але звісно весь народ ну ніяк не може бути джерелом влади, тож при демократії у руля стають люди, які ніби то тим народом висуваються, і ось раз в чотири роки (чи де як) маємо грандіозне політичне шоу (чи радше політичний шабаш) – вибори. А взагалі за всю багатовікову історію людства було лише дві форми правління: демократія та диктатура (а третього поки не придумано, чи може у вас є якісь ідеї?). І частенько ці форми плавно перетікали одна в одну, демократія трансформувалась в диктатуру (в історії безліч прикладів) бувало й навпаки. Хоча демократія попри всі свої чисельні недоліки все таки краще і як казав свого часу один з небагатьох політиків, який дійсно заслуговує поваги пан Уінстон Черчіль: «Демократія – найгірша форма правління, якщо не рахувати всі решта».

Думаю і так зрозуміло, що демократія, як форма правління настільки ж древня як і сама людина. І зародилась мабуть ще в кам’яно-печерному віці, коли якесь плем’я товаришів неандертальців-пітекантроповичів у своїй печері вперше провело демократичні вибори вождя. А якщо вождь не справлявся з своїми обов’язками, тоді йому запросто могли оголосити імпічмент – дубиною по голові і знов на вибори нового вождя.

Неандерталець

Ось такий він – перший демократ, а палиця в його руках – демократизатор.

Але от не задача, поступово з розвитком цивілізації оголосити пану вождю імпічмент ставало дедалі важче, адже хитрі вожді збирали навколо себе вірних вояк і так поступово-поступово появилась диктатура – абсолютна влада якогось певного вождя, царя, князя, короля, султана, секретаря партії ну і так далі. І тепер дубиною по голові скоріше отримував не вождь, а той хто був тим вождем не задоволений.

Але коли незадоволення вождем таки досягало якоїсь певної критичної міри, тоді відбувались всілякі повстання та революції, які закінчувались або знов встановленням демократії, або зміною одної диктатури на іншу (і частенько ще страшнішої за попередню, за прикладом далеко ходити не треба, «диктатура пролетаріату» яка прийшла в наслідок кривавої більшовицької революції у Росії 1917-го року виявилась куди страшнішою за будь-яке царське самовладдя).

І ось так постійно в історії демократія змагалась (та і зараз змагається) з диктатурою, але повернімось знов до давнини. Одним з перших бастіонів цивілізованої демократії в на початках історії був давній Єгипет. А як же фараон, спитаєте ви і яка тут демократія, коли єгипетський фараон всім рулить. А от і ні, як не дивно, та пан фараон хоч і вважався ледь не намісником богів, тим не менше не мав абсолютної влади, а у всьому опирався на мудрих єгипетських жерців, які при потребі могли і змінити фараона (що очевидно і трапилось з впертим фараоном-реформатором Ехнатоном)

Трохи пізніше демократія розцвіла пишним цвітом у давній Греції, де проіснувала пару століть, поки цар маленької Македонії (яку освідченні греки-афіняни взагалі вважали варварською, бож недемократичною) Філіп Македонський, цей задиристий тиран і диктатор, не дав прикурити демократичній афінський армії в битві при Херонеї у 338 році до н. е. І ось вже за якусь мить вся Греція опиняється під зовсім не демократичною (а відверто тиранічною) владою Філіпа Македонського і його синочка Олександра. (Який потім ще й перевершить свого батька і завоює величезну територію аж до самої Індії, але то вже інша історія).

Знову демократія проростає у молодій Римській республіці, але вже ось у 50-х роках ще до н. е. талановитий римський полководець, завойовник Галії та Британії Юлій Цезар, о Боже, веде свої легіони не кудись там проти варварів, а на Рим. Сенат в паніці, легіони Цезаря вже переходять Рубікон (невелику річку на території сучасної Італії). «Жереб кинуто», – промовить Цезар свою крилату фразу і після переможної громадянської війни з захисниками республіки стає першим імператором Римської імперії.

Потім світ на довге середньовіччя поринає у чергову диктатурну сплячку, коли імператори, королі, царі мають абсолютну владу. І лише з 16-го століття західну Європу починає стрясати хвиля повстань та революцій: гуситські повстання у Чехії, війна за незалежність у Голландії, англійська революція очолювана Олівером Кромвелем закінчується стратою англійського короля Карла – подія просто надзвичайна для тих часів. А там і велика французька революція не заставила себе чекати, і ось вже під запальну Марсельєзу натовп революційно налаштованих парижан йде на штурм Бастилії.

демократія

На теренах нашої неньки України козаки на чолі з Богданом Хмельницьким ведуть визвольну війну проти Речі Посполитової, і вже славетні польські крилаті гусари – гордість тогочасної кавалерії, з вищипаними пір’ями валяються мертвими під Пилявцями, Корсунем та Жовтими Водами, а Богдан Хмельницький з козаками ледь не бере Варшаву. (але все таки не бере). Козаки на Запорозькій Січі утворюють маленьку (але демократичну) козацьку державу, яка правда не довго проіснувала.

Не аби які пристрасті бурлять і за океаном, в Америці, де самі переважно англійські колоністи, не бажаючи платити надто великі податки, підняли повстання проти Великобританії та англійської корони. І ось вже Джордж Вашингтон веде новоспечені американські війська в бій і через якийсь час проголошується незалежність нової (і демократичної) держави – Сполучених Штатів Америки, і зірково-полосатий американський прапор вже майоріє над Америкою.

А вже 20-те століття (а тим більше 21) стало справжнім розквітом демократії у світі чому й не аби як сприяють і сучасні технології, зокрема й інтернет, та загальна просунутість населення, гіп-гіп-ура пані демократії!

6 Responses to Історія демократії. Або демократія vs диктатура.

  1. Vorobus says:

    У нас парламентсько-президентська країна 🙂

  2. Vorobus says:

    Можна зробити підписку на коментарі???? дякую

  3. Pavlo says:

    Саме так.

  4. Pavlo says:

    Подумаю над підпискою, як буде час і натхнення то може і зроблю 🙂

  5. Pavlo says:

    О точно, дякую Stakeholder 🙂

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *