Слідами Коперника

Микола Коперник

Микола Коперник, перший великий вчений нового часу, народився в Торуні, на півночі Польщі, 19 лютого 1473 року. До нас дійшов астрологічний гороскоп творця теорії геліоцентричної системи, в якому абсолютно точно вказується навіть година його появи на світ: 4 ранку 48 хвилин; втім, це, можливо, плід чистої уяви. Коперник знаменитий своєю геліоцентричної системою, але менш відомий як гуманіст, а тим часом він виявляв широку ерудицію і глибокий інтерес до самих різних проблем; цей проникливий в своїх дослідженнях вчений, який став творцем нового завдяки сміливому критицизму, був, за словами одного з перших його біографів, «охоплений гарячою пристрастю до істини». Винятковий розум вченого ставить його в один ряд з самими великими геніями світу; в той же час це був громадянин, якого глибоко хвилювали проблеми його країни.

Ми не володіємо документальними даними про дитинство і раню юність великого астронома. Його батько, якого теж звали Микола, був краківським купцем, сілезцем за походженням, у справах він був тісно пов’язаний з містами Померанії, а в 1458 році був прийнятий в число городян Торуні і незабаром став членом місцевого патриціату. Після його смерті (1483) його діти, молодшому з яких – Миколі – виповнилося 10 років, були взяті під опіку їх дядьком з боку матері Лукашем Ватценроде, майбутнім єпископом Вармійським (в той час це була вища духовна особа в Польщі) і видатним державним діячем, який був пов’язаний з польським королівським двором в Кракові.

В ту епоху Краків був столицею Польщі, що досягла апогею своєї могутності, столицею країни, про яку один із знаменитих італійських гуманістів XVI століття скаже: «Жодна з заальпійських країн не зрівняється з Польщею в любові до науки».

Торунь – процвітаюче місто, де розвивалися торгівля і ремесла, – займав значне місце в економічному житті Польщі: місто було посередником у торговому обміні з заморськими країнами, який здійснювався в портах Гданська і Ельбльонга. Ці два міста, які зберегли свій середньовічний вигляд до наших днів, розташовані на Віслі – поблизу її розгалуженого гирла. Неподалік від Ельбльонга, в східному районі Віслінської низовини, височить місто Фромборк, де Копернику судилося провести багато років свого життя; там він і помер в 1543 році.

В середині XV століття політичне становище міст на узбережжі Балтійського моря було досить складним. Ці міста, перше місце серед яких належить Гданьску, Ельблонгу і Торуні, ще з XIII століття вели вперту боротьбу з Тевтонським орденом за своє повне визволення. Торунський мирний договір, підписаний в 1466 році, відновив суверенне панування польських королів над узбережжям Балтійського моря, включаючи і дельту Вісли, а також над головними містами і над єпископальним герцогством Вармійської єпархії. Микола Коперник-батько, так само як і сімейство Ватценроде, сприяв цій угоді. Єпископ Лукаш Ватценроде до самої своєї кончини опікав юного Миколу Коперника, готуючи його до церковної і політичної кар’єри.

Друга підтверджувана документами дата про роки юності Коперника – це дата його вступу в Ягеллонський університет у Кракові восени 1491 року. В ту епоху Ягеллонський університет досяг найвищого розквіту. Це був єдиний в Європі університет, де були дві кафедри астрономії, і своєю славою він багато в чому зобов’язаний виключно високому рівню викладання математичних наук. Там знайомилися не тільки з працями древніх греків, але і з трактатами арабських вчених.

Саме в Кракові молодий Микола Коперник отримав перші знання з астрономії. Стверджують, що серед його вчителів був Войцех Брудзевський, знаменитий математик і астроном. У Ягеллонському університеті Коперник придбав глибокі знання з аристотелевої і птолемеєвої астрономії і по евклідовій геометрії. Судячи з книг, які він у той час купував – на щастя, вони дійшли до нас, – він особливо цікавився сферичними геометрією і тригонометрією і теоретичної астрономією.

Незважаючи на відому різницю в деталях, дві теорії, бувші непорушними протягом тисячі з гаком років – теорія Аристотеля і теорія Птолемея, – мали два загальних основних принципи, а саме: 1) Земля є нерухомим центром Всесвіту і 2) всі небесні тіла – як нерухомі зірки, так і планети, включаючи Сонце і Місяць, – рівномірно рухаються по кругових орбітах. Другий принцип і аксіома Платона, ймовірно, зіграли однакову роль у тому, що Коперник додав своїй геліоцентричній системі спрощену форму.

Аристотель і послідовники його натурфілософії, так само як і астрономи, в особливості Клавдій Птолемей в трактаті, відомому під назвою «Альмагест», дають разюче точний опис руху небесних тіл, спираючись на ті два принципи, про які ми щойно говорили, але вони не змогли уникнути деяких протиріч і неточностей, непояснених в рамках зазначених принципів. Коперник усвідомлював непослідовності загальновизнаних систем світу. Шляхом математичного аналізу і геометричного синтезу, а згодом завдяки постійним спостереженням за небесними світилами він поступово створював свою геліоцентричну систему Всесвіту.

У Кракові Микола Коперник прожив, ймовірно, роки чотири. Восени 1495 року ми зустрічаємося з ним при дворі його дядька Лукаша Ватценроде, який прагнув зробити свого племінника каноніком Вармійського капітулу у Фромборці. Мабуть, це певною мірою вирішило долю молодого Коперника. Дядя відправляє його на навчання до Болонського університету, в якому сам вчився в молодості, і радить йому отримати ступінь доктора канонічного права для продовження церковної кар’єри.

Восени 1496 року Микола Коперник відправляється в Італію. Він живе в Болоньї до весни ювілейного 1500 року, хоча ще в 1497 році єпископу Ватценроде вдалося зробити свого племінника каноніком Вармійского капітулу. Коперник продовжує вивчати канонічне право, але він користується нагодою, яка надала йому знайомство зі знаменитими вченими в Болонському університеті, щоб поглибити свої пізнання в області астрономії.

Саме до цього часу і відноситься перше спостереження Коперника за зірками: воно було зроблено 9 березня 1497 року; йдеться про спостереження закриття Місяцем зірки Альдебаран в сузір’ї Тельця. Результати спостереження, зробленого в Болоньї, не узгоджені з птолемеєвською теорією руху Місяця. Висновки Коперника свідчили про його критичне ставлення до загальновизнаних істин.

Згідно теорії Птолемея, в першій і останній чверті Місяць перебуває набагато ближче до Землі, ніж під час повного місяця і молодика. За ретельним спостереженням Коперника, зробленим в Болоньї, паралакс Місяця у фазі чверті практично дорівнює паралаксу повного Місяця, іншими словами – в обох випадках Місяць перебуває на однаковій відстані від Землі.

Від критики і заперечення колишніх систем він переходить до позитивних досліджень, які приводять його до створення нової, більш відповідної істині системи, що виникла на уламках застарілих теорій. В ювілейному 1500 році йому довелося вирушити в Рим, але ми не володіємо достатніми відомостями про його перебування у Вічному місті. Деякий час він працює у Ватиканській канцелярії і читає публічні лекції з астрономії.

Навесні 1501 року молодий вчений повертається до Польщі, але Вармійський капітул дає йому дозвіл повернутися, до Італії – на цей раз для того, щоб вивчати медицину в Падуанському університеті. Коперник прожив в цьому місті два роки. 31 травня 1503 року у Феррарі він отримав ступінь доктора канонічного права.

Про те, наскільки серйозно займався Коперник в Падуї медициною, про інтерес, який він проявляв надалі до цієї науки, свідчать праці з медицини та природничих наук, що знаходяться в його особистій бібліотеці і поцятковані численними помітками; п’ятнадцять з цих книг збереглися в університетській бібліотеці в Упсалі.

В кінці 1503 року Коперник повертається у Вармію, в єпископський палац в Лідзбарку – це була резиденція його впливового дядька Лукаша Ватценроде. В якості лікаря і секретаря він супроводжує єпископа в частих подорожах, і по збереженим до нас відомостями він придбав тут хорошу лікарську практику. Йому доводилося надавати медичну допомогу багатьом шляхетним особам та з різних причин. Особливої уваги заслуговує його діяльність в області гігієни і епідеміології, якій він приділяв багато часу, коли прийняв на себе адміністративні обов’язки у Вармійському капітулі.

Протягом майже десяти років, які він провів у тісному спілкуванні з єпископом Ватценроде, Коперник брав активну участь у політичному житті Польщі. Йому було властиве почуття відповідальності за все, що відбувалося в країні, і особливо виразно це проявлялося в наступний період його життя. В цей час зростає і його інтерес до економічних проблем, який виник у нього ще в студентські роки, коли він спостерігав торгово-промисловий розвиток італійських міст.

Необхідно підкреслити, однак, що всі ці численні обов’язки і інтереси не завадили Копернику займатися астрономією. Саме в цю пору остаточно сформувалася його геніальна ідея, яка призвела до перевороту в наших уявленнях про Всесвіт, і він вирішує написати короткий виклад нової астрономії. Він пише трактат, якому не судилося бути надрукованим, але невелика кількість рукописних копій буде переходити з рук в руки. Трактат називається «Миколи Коперника, Малий коментар про гіпотези, що відносяться до небесних рухів». Точна дата появи «Малого коментаря» невідома. Можливо, він з’явився перед самим 1509 роком – цього року Коперник ще раз проявив свої неабиякі здібності. Якраз в 1509 році краківський друкарський двір випустив у світ листи візантійського письменника VI століття Феофілакта Сімокатта, перекладені Коперником з грецької на латину.

Далі буде.

Автор: Єжи Буковський.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *