Перикл та Аспасія

Перикл та Аспасія

Дві тисячі років та ще кілька століть відділяють нас від тих часів, коли створювали велику культуру грецькі міста-держави, що залишили людству і донині неперевершені зразки у всіх її сферах. Більш за всіх в V столітті до нашої ери процвітали Афіни – це був час правління Перикла. «Периклове століття» називали «золотим». Блискучі промови Перикла в зборах, блискучі рішення у зовнішній, як ми тепер сказали б, політиці, блискучі імена оточували правителя філософів, поетів, музикантів, художників. Пушкін мріяв, щоб на землі повторилося «Периклове століття». Але заради чого ми згадуємо про ці хрестоматійні речі? Ми хочемо нагадати про жінку, яка була з Периклом, про незрівнянну Аспасію. Він говорив, що вона для нього – все. Союз двох сильних, непересічних особистостей не так часто буває гармонійним. Ці двоє сповна віддавали належне розуму і таланту один одного. А кохання посилювало все краще, що було в них. І вони разом творили велич і славу Афін. Люди звали Аспасію іменами двох богинь: Афіна-Афродіта, бо вона була і мудра, і прекрасна одночасно.

Аспасія була родом з іншого славного грецького міста – Мілета, столиці іонян. Там вона вивчала музику, поезію, філософію – такий був курс наук. Вчилися не з книжок, а в бесідах і дискусіях під покровом тихих портиків, в прохолодних гімназіях. Живе слово цінувалося високо, і, мабуть, все навчання і велося для того, щоб знати, що, коли і як саме сказати. Власне, це називалося мистецтвом красномовства – у греків воно було найважливішим з усіх мистецтв. Не оволодій ним досконало Аспасія, може не стала б вона Жінкою Перикла.

Вона, звичайно, зацікавилася ним перша, коли в 20-річному віці приїхала до родичів у Афіни. Зрозуміло, вона бажала підкорити і це дивовижне місто, і Перикла. У неї були для цього всі підстави: молодість, краса, характер і – дар красномовства. Вона збирала величезні зали, де виголошувала промову на обрану тему. А потім пропонувала будь-якому вступити з нею в змагання по любому з питань. В цих суперечках вона показувала, що називається, вищий клас. А адже в числі її опонентів міг опинитися знаменитий філософ, скажімо Анаксагор, або, приміром, архітектор Гыпподам, який розмірковує про особливості архітектури міст на основі філософії природи, або ж скульптор Поліклет зі своїми міркуваннями про пропорції. І навіть сам Фідій (великий античний скульптор, який створив знаменитий Парфенон)

Аспасія жадала зустрічей із серйозними опонентами. Вона володіла всіма новими філософськими вченнями. Але що це за хлопець з грубуватою зовнішністю поруч з Аспасією? Він не відходить від неї ні на крок. Ловить кожне її слово. Безсумнівно, він глибоко закоханий в неї. Це Сократ! Йому зараз тільки 20 років. А потім, коли стане відомим філософом, він скаже, що всією своєю філософією він зобов’язаний Аспасії.

Але Аспасію тоді цікавив тільки і тільки Перикл. Він для неї – втілення Розуму, чоловік, який об’єднав в гармонійне ціле розбурхану стихію неспокійної держави. Він – творець величі Афін, захисник прав народу, найгідніший з еллінів. Йому і тільки йому готова поступитися вона першістю в ораторському мистецтві. Слова Перикла подібні до блискавок, в Афінах його називали Громовержцем.

Периклу було вже за сорок, коли він з’явився в салоні Аспасії. Сталося те, що й мало статися: розум і краса Афродіти-Афіни полонили його. Чоловік сімейний, батько двох синів, він залишає дружину, щоб до кінця своїх днів бути поруч з Аспасією. Правда, доля обдарувала його і іронічною (а може, і саркастичною) посмішкою: він сам був творцем закону, який унеможливлював його законний шлюб з Аспасією, – уродженка Мілета не могла стати дружиною громадянина Афін. Перикл свого часу люто відстоював «чистоту» шлюбу. У його шляхетній родині до того часу не було ні єдиної краплі іноземної крові. Кохання змусило його вперше в житті поставити під сумнів власні принципи. І взагалі навчило іншому відношенню до «принципів».

Так чи інакше, з юридичної точки зору Аспасія не могла вважатися ні чим іншим, як просто його наложницею. Втім, в очах суспільства вони були подружньою парою, що з’єдналася і жила за своїми, особливими законами. Взагалі-то в Афінах жили за правилом, сформульованим Демосфеном: куртизанки потрібні для того, щоб догоджати нашій плоті, гетери – для насолоди (у всіх сенсах), а дружини – щоб народжувати нам законних дітей. Такі були відносини між чоловіком і жінкою в Афінах.

Кохання Аспасії та Перикла вносило в цю сферу щось зовсім нове. Вони дивували сучасників, Перикл кожного разу, виходячи з дому і повертаючись додому, обіймав і цілував дружину. Їхні душі жили в унісон. Багато хто вважає, що самі блискучі промови Перикла написані Аспасією. Що за справа? Хіба написала б вона їх (хай це й так), якби не жили вони з чоловіком «єдиною плоттю», як скаже багато пізніше про справжній шлюб християнський апостол Павло. Мужність Перикла перебувала в надзвичайній гармонії з витонченою жіночністю Аспасії. Як не банально звучить, напевно, все тому, що душі їх були зайняті однією справою: вони пеклися про свою державу. І досягали успіху в цьому.

У той час, коли всі міста навколо озброювалися, в Афінах проголошували, що справжня могутність держави ґрунтується на її культурі. У будинку Аспасії і Перикла збиралися справжні творці «золотого століття» – філософи Анаксагор і Протагор, творці трагедії Софокл і Евріпід, скульптор Фідій і архітектор Іктін, астроном Метон та лікар Гіппократ, історик Геродот. І, звичайно, серед них був молодий Сократ…

Найчастіше обговорювалася ідея єднання, висунута Периклом. Цим мудрецям Афіни представлялися величезною моральною силою. Сильніше за всіх та держава, стверджували вони, де краще всіх танцюють, співають і грають на струнних інструментах, де поети, художники, скульптори та філософи ревно всіх трудяться для того, щоб «наблизити до землі» правду і красу. Саме в гуртку Аспасії народився проект Парфенона – храму, який і сьогодні вважається втіленням краси, гармонії і нової філософії.

Парфенон

Аспасія брала участь у всіх найважливіших справах суспільства. Не так жили в той час афінянки, що проводили майже весь свій час в гінекеї – жіночій половині будинку. Звичай вимагав, щоб жінка могла з’являтися на вулиці лише в тому віці, коли про неї не запитають, чия вона дружина, а запитають, чия вона мати.

Великий був Перикл, і багато йому було дозволено. Але становище Аспасії викликало обурення матрон міста. Жерці і віщуни поглядали у бік її салону, його учасників. Вони налаштували громадську думку проти Аспасії та її однодумців. Справа приймала серйозний оборот. Перикл – Периклом, але ж є і закони. До того ж не в честі атеїзм, яким, за поняттями жерців, грішило оточення Аспасії. І ось вже Анаксагор рятується втечею, за ним – Фідій. А в 432 році (до н. е.) на суд викликається Аспасія. Жінку, яка надихнула чудових майстрів на створення Парфенона – храму, присвяченого богині мудрості, покровительці міста Афіні, – цю жінку звинувачують у безбожництві. Її врятував 60-річний державний муж – Перикл, – він виступив в суді на захист Аспасії. Промова його, як звичайно, була блискучою, але єдиний раз у житті витримка зрадила його. Завжди незворушний і безпристрасний, Перикл в кінці промови не міг стримати сліз. Що й казати, судді винесли Аспасії виправдувальний вирок.

…Все закінчується на світі. Скінчилася і історія Аспасії та Перикла. Незабаром після сумного суду (пройшло трохи більше року) спалахнула страшна епідемія, яка забрала сотні життів. Чума. Однією з її жертв став Перикл: він помер у вересні 429 року (до н. е.). Блискуче коло друзів Аспасії розпалося. До кінця днів відвідував її вірний Сократ зі своїм учнем Ксенофонтом. Вони вели довгі бесіди, і не Сократ був у них ведучим, а незрівнянна Аспасія. Частинка її душі, розуму і серця залишилася в досконалому Парфеноні, і ми, слава Богу, можемо побачити його і, можливо, відчути це.

Автор: О. Б….

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *