Махатма Ганді і завзятість в істині. Частина перша.

Махатма Ганді

«Я склав руки перед грудьми в традиційному індуському привітальному жесті. Пістолет був у правій руці. Лівою рукою я відштовхнув дівчину, вона могла перешкодити мені потрапити в ціль. Пролунали постріли. Не можу сказати, скільки їх було – два або три. Ганді зробив судорожний вдих і впав. Я міцно стискав пістолет у високо піднятій руці. «Поліція, поліція!» – Закричав я… Але навколо було надзвичайно тихо, і майже півхвилини ніхто не рухався з місця». Ці слова належать Натхураму Годзе. Було 30 січня 1948 року, 7 годин 17 хвилин, коли обірвалося життя Мохандаса Карамчанда Ганді, його останні слова «Рам! Рам!» («Боже! Боже!») миттєво облетіли всю Індію.

У листопаді наступного року Натхурам Годзе і його спільник Нараян Апте зійдуть на шибеницю. Обидва зустрінуть смерть з книгою «Бхагавадгіта» і картою нерозділеної Індії в руках. Їх тіла по індуському звичаю будуть піддані кремації недалеко від тюремних стін, а це місце потім переоране і засіяно травою, щоб ніхто не зміг знайти його. Попіл страчених буде таємно опущений у води прилеглої річки, і це місце теж назавжди збережеться в глибокій таємниці.

Ганді був відомий всьому світу як батько індійської нації, його називали Махатмою – Великою Душею. Як могло статися, що насильницька смерть судилася тому, хто все своє життя проповідував ненасильство?

Мохандас Карамчанд Ганді народився в 1869 році на заході Індії, батьки його належали до торгової касти банія з варни (стану) вайшьев. Вісімнадцятирічним юнаком він вирушив до Англії. Отримавши там юридичну освіту, повернувся додому в 1891 році, але пробув в Індії недовго. Через два роки молодий юрист уклав контракт на роботу в Південній Африці. У той час там перебувало багато вихідців з Індії, їх безправне і принижене становище спонукало Ганді цілком віддатися боротьбі за поліпшення життя співвітчизників. Саме в Південній Африці він сформувався як політичний діяч, який виступає за масові ненасильницькі методи боротьби, що отримали назву «сатьяграха» що в перекладі з санскриту означає «завзятість в істині».

Двічі – в 1906 і 1909 роках – Ганді побував у Лондоні. Там і зустрівся вперше з Вінаяка Саваркаром, лідером патріотично налаштованої індійської молоді, майбутнім ідейним натхненником Годзе і Апте. У той час Саваркар був вже знаменитий. Ще юнаком він разом зі старшим братом створив молодіжну організацію, яка в перспективі планувала збройне повстання проти англійських колонізаторів. У 1906 році Саваркар відправився до Лондона. Він написав книгу «Індійська війна за незалежність 1857», яка була видрукувана в підпільних друкарнях Голландії і таємно, під обкладинками романів Діккенса, переправлена учасникам революційних гуртків в Індії.

Саваркар переклав на свою рідну мову, маратхі, біографію Джузеппе Мадзіні – борця за незалежність Італії. Імена Мадзіні і Гарібальді розбурхували індійську молодь. У передмові до перекладу Саваркар виклав своє політичне кредо: шляхи досягнення незалежності Індії він бачив в організації таємних товариств, в індивідуальному терорі і самопожертві.

Ганді оцінив його відданість справі свободи, але орієнтацію на терор прийняти не міг. «У Лондоні я вступив в контакт з усіма відомими індійськими анархістами, – писав Ганді в брошурі «Хінд сварадж» («Індійське самоврядування»). – Їх сміливість вразила мене, але я вважаю, що їх завзяття спрямовано по хибному шляху. Я подумав також, що насильство – не ліки для Індії і що індійській цивілізації потрібна інша і більш благородна зброя».

Не відмовився від своєї позиції і Саваркар. До індивідуального терору вдавалися в той час багато індійських патріотів. За словами віце-короля Індії, в країні між 1909 і 1912 роками відбувалося в середньому по одному політичного вбивству кожні два тижні: стріляли, не роблячи при цьому ніяких спроб втекти.

Можливо, що саме Саваркару належить авторство слів, сказаних на судовому процесі 19-річним юнаком Джингрою Маданлалою, який стріляв у високопоставленого англійського чиновника: «Я вважаю, що зло, заподіяне моїй країні, це образа Бога. Не будучи обдарований ні багатством, ні розумом, чоловік, подібний мені, не може дати матері нічого, крім своєї крові і тому я приношу її на вівтар вітчизни… Я молю Бога лише про одне, щоб я народився у тієї ж матері і міг вмирати за ту ж саму святу мету, поки вона не буде досягнута і Мати-Індія не стане вільною…». Тут все в руслі поглядів Саваркара тих років – і зв’язок патріотизму з індійською релігією, і ореол мучеництва, і терор як засіб досягнення мети.

Саваркар любив говорити, що праведне насильство цілком законно, якщо мова йде про боротьбу проти нехтування справедливістю. Хіба Дурга – це не богиня помсти, запитував Саваркар. І хіба індійці не влаштовують святкування на честь цієї богині?

Ім’я Саваркара постійно згадувалося в судових документах. Вбивство судді в його рідному штаті Махараштра призвело практично до повного розгрому групи революціонерів. Не уникнув тюремного ув’язнення і Саваркар. Щоб доставити Саваркара на батьківщину, до Англії прибув глава поліції міста Бомбея. Корабель, на якому вони відплили, зустрів світанок у Марселі. Саваркару вдалося відвернути увагу двох охоронців, що невідлучно знаходилися біля нього, вистрибнути в ілюмінатор і вплав дістатися берега. Він випередив своїх переслідувачів, які добиратися до берега на човні. Йому потрібно було потрапити до магістрату, де він міг попросити політичний притулок. Але його дивний вигляд, крики переслідувачів «тримай злодія!», погана французька мова, на якій він намагався порозумітися, – все призвело до того, що поліцейські передали Саваркара підоспілим охоронцям.

У 1910 році він постав перед бомбейських судом і вислухав вирок: 50-річне тюремне ув’язнення на Андаманських островах. Ганді повернувся на батьківщину в 1914 році і негайно включився в політичну боротьбу. Його вчення стало визначальним ідеологічним плином індійського визвольного руху. Участь кожного індійця в сатьяграху, масовій ненасильницькій політичній боротьбі, – ось до чого закликав Ганді. Щира і глибока побожність, прихильність індуїзму, про яку постійно писав і говорив Ганді, імпонувала переважній більшості його співвітчизників. Але що розумів Ганді під «істинною релігією», що було для нього тією «рушійною силою», без якої, за його словами, «людина як корабель без керма»?

«Істинно віруючий, – стверджував він, – це в першу чергу той, для якого релігія і мораль нерозривно пов’язані. Злий, жорстокий, нестриманий чоловік не може називати себе релігійним». Ганді вимагав, щоб індуїстські етичні принципи, розроблені у священних книгах, бездоганно і послідовно втілювалися в життя. Саме це важливо, повторював він, а зовсім не купання в священних річках, не поклоніння ідолам, не паломництво і формальне виконання обрядів «Слід наповнити і розум і серце благими прагненнями, слід прагнути до постійного самовдосконалення», – писав він. Для цього потрібно дотримуватися тих правил, що визначені у священних книгах: ненасильство, прагнення до істини, некорисливість, неволодіння, цнотливість.

На додаток до стародавніх приписів індуїзму він висунув шість нових правил: забезпечення свого існування фізичною працею, безстрашність, помірність в їжі, рівна повага всіх релігій, свадеші (бойкот англійських товарів і рух за розвиток вітчизняної промисловості), боротьба за ліквідацію недоторканності. Ці вимоги гандизму мали явно політичне забарвлення і в той же час зверталися до релігійних почуттів людей. «Боротьба за сварадж (незалежність) означає для мене духовне зусилля, засіб досягнення мокші», – писав Ганді. Ліквідація колоніальної системи усувала, на його думку, всяке суспільне зло і сприймалася разом з тим як засіб досягнення індивідуального «порятунку».

Далі буде.

Автор : О. Мезенцева.

P. S. Старовинні літописи розповідають: А ще крім всього іншого, великий Махатма Ганді славився своїм своєрідним ставленням до техніки. Цікаво як би він ставився до різноманітних сучасним гаджетів, того ж iphone 6 plus (який до речі, можна придбати на цьому сайті), якби вони вже існували в його час?

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers