Бенджамін Франклін, якого всі дуже люблять

Бенджамін Франклін

О так, всі (чи майже всі) дуже люблять шановного пана Бенджаміна Франкліна. Зокрема і я теж вельми його полюбляю, особливо полюбляю колекціонувати такі зелені фантики з його зображенням – сто доларові купюри. А от чи цікавились ви коли небудь, ким був той дядько, чий мудрий погляд ось вже більше століття прикрашає такі любі в цілому світі стодоларові фантики? Знайомтесь – Бенджамін Франклін, надзвичайно цікава історична постать, один із засновників Сполучених Штатів Америки та автор хваленої американської конституції, людина, яку ви всі бодай раз та бачили (сподіваюсь, 100 долярів не такі вже й великі гроші і всі їх тримали у руках, але все таки, як файно коли тих фантиків із Бенджаміном Франкліном є багато).


Бенджамін Франклін

Бенджамін Франклін – видатний політик, дипломат, вчений винахідник, журналіст, «перший з цивілізованих американців» (як його хтось дотепно назвав), масон (хоча хто їх знає, тих масонів). Але попри всі свої титули та досягнення Бенджамін Франклін єдиний з панів зображений на американських грошах, який ніколи не був президентом США. Отакої, та такі різносторонні талановиті люди, яким без жодних сумнівів був наш сьогоднішній герой, ніколи не прагнули вищої політичної влади. Більше того, Бенджамін Франклін, який все таки вписав своє ім’я в історію як видатний політик, соратник Джорджа Вашингтона, невтомний борець за американську незалежність був не менш великим вченим, філософом, мислителем.

«Серце дурня на його устах, а уста мудреця – в його серці», – сказав якось Б. Франкін, про мудреців та дурнів, правда гарно? А взагалі його генію належать величезна кількість різноманітних афоризмів та крилатих фраз, по кількості який він міг би успішно змагатись з багатьма античними філософами. Наприклад, думаю, всі чули відомий його вислів: «Час – це гроші», або гарне: «Одне “сьогодні” вартує двох “завтра”». І справді вартує.

Біографія цього чоловіка викликає подив та захоплення. У нього було не легке дитинство. Бенджамін народився 17 січня 1706 року в місті Бостоні, він був п’ятнадцятою дитиною у сім’ї багатодітного емігранта із Англії Джозайя Франкліна – ремісника, який займався виробництвом мила та свічок. Понад усе маленький Бенджамін хотів вчитись, але грошей батька вистачило лишень на два класи середньої школи. Решту освіти Бенджамін здобував самостійно, займаючись самоосвітою, читаючи книжки. Саме так, от хто би міг подумати, що чоловік, якого ви всі бачите на 100 доларових банкнотах, офіційно закінчив тільки два класи середньої школи, вже не говорячи про вищу освіту (і ніколи не був студентом, не ходив на пари, не здавав ніяких екзаменів чи заліків, а тільки читав книжки, читав, читав та ще раз читав). Що-що, а книжки були його великою пристрастю, тож зовсім не дивно що саме Бенджамін Франклін згодом відкриє першу на Американському континенті публічну бібліотеку.

Вже з 12-ти років наш герой йде на роботу, працюючи підмайстром у типографії свого старшого брата Джеймса. Друкована справа настільки захопила юного Бенджаміна, що він на багато років пов’язав з нею своє життя.

У 1727 році у віці 21 року, він вже засновує власну типографію, на якій видає «Пенсільванську газету», та щорічний «Альманах бідного Ричарда». Поруч із журналістикою його допитливий розум активно цікавиться наукою, особливо фізикою, адже ще з малку особливим предметом його захоплень та дивувань були блискавки…

А тепер давайте увімкнемо машину часу та відмотаймо стрілки годинника трохи назад, на якихось 260 років. Отож, на дворі 10 травня 1752 року, Америка, околиці Бостона. На дворі просто жахлива погода, йде дощ, навіть не те що дощ – злива, та ще й з блискавками. В таку погоду тільки б вдома сидіти та пити запашний чайок біля п’єцу, а хороший господар навіть собаку на вулицю не вижене. Але ось ми бачимо, як один пан виходить з дому та незважаючи на дощ із блискавками, як ні в чому не бувало, йде гуляти, причому йде навіть без парасолі! Але що це в нього таке дивне в руках, в лівій руці він тримає якусь незрозуміло котушку, а у правій – самого справжнього повітряного змія. Може це якийсь місцевий божевільний? Е ні, ви вже мабуть здогадались, що то наш сьогоднішній герой Бенджамін Франклін ставить свій легендарний науковий експеримент.

Бенджамін Франклін

Мета його проста, запустити повітряного змія з металічним дротом (антеною) таким чином, щоб у нього вдарила блискавка, електричний струм від якої прошов по мокрій від дощу нитці, та налеелектризував котушку. Звісно, експеримент був дуже небезпечний і Франкліна могло запросто вбити струмом, та на щастя обійшлось. А от деяким його наступникам вже не так пощастило, кількох людей, які пізніше намагалися повторити цей експеримент, справді вбило струмом. Але Бог зберіг Франкліна, його цілком справедливо прозвали чоловіком, якому вдалось приручити блискавку, а цей більш ніж сміливий дослід став першим кроком до відкриття електрики. Отак, може якби 260 років тому Б. Франклін не запустив свого повітряного змія, ви б зараз не читали цей текст, хто зна…

Саме так, Бенджамін Франклін – той науковець, якому першому вдалось отримати та приручити її величність пані електрику. Подальші його винаходи теж вражають – це він перший описав силу дії електричного струму та придумав нині загальноприйняте визначення електричних зарядів «+» та «-». Це він придумав першу антену, блискавковідвід, а ще зовсім не пов’язана з електрикою (та взагалі фізикою) таке зручне крісло-качалка – теж його винахід.

Не маючи вищої освіти Бенджамін Франклін досить скоро прославився великим вченим із світовим іменем, скажімо, він був першим американцем, який став почесним членом Російської академії наук. А ще йому, мабуть, просто пощастило жити у часи, коли справжні реальні знання та вміння цінувались куди вище, ніж пустий формальний папірчик (себто диплом) про вищу освіту.

Але в останні роки його життя бурхливі політичні перипетії на американському континенті повністю витіснили наукову діяльність. Все більш і більш наростаючи невдоволення американських колоній політикою бабці Британії невдовзі вилилось у повноцінну війну за незалежність. В ході війни Б. Франкліну була делегована особливо важлива місія – відправитись послом у Францію, та укласти з французами союзу проти Англії. У Франції Бенджаміна дуже радо зустріли, причому, не тільки як політика-дипломата, а і як вченого.

Дипломатична місія Франкліна у Франції була успішною. Взагалі без підтримки французької армії не бачити американцям незалежності як власних вух, і справді, що могла зробити купка американських колоністів-бунтівників, колишніх фермерів та ремісників проти чудово навченого регулярного англійського війська. Але чудо трапилось, америкоси перемогли, а зірково-полосатий прапор велично піднявся над американським континентом і величезна заслуга в цьому Бенджаміна Франкліна, не домовся він з французами, все могло б скластись зовсім інакше. Справжній демократ, останні роки свого життя він провів у написані американської конституції та поправок до неї, хоча не завжди до його думок прислухалися соратники по «незалежності». Вже тоді він виступив за повну відміну рабства, вважаючи використання рабської праці темношкірих невільників, ганебним. Але це шляхетне починання вдалось втілити лишень Авраму Лінкольну століттям пізніше.

Помер Бенджамін Франклін 17 квітня 1790 році від старості у віці 84 років. Та назавжди вписав своє ім’я не те що в історію, а у саму любиму грошову банкноту всіх часів та народів – 100 американських доларів. Бажаю всім вам мати побільше Бенджамінів Франклінів у своїх кишенях (чи банківських рахунках).

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *